Натуральні тканини завжди високо цінувалися. І коли-то той же шовк, який сьогодні можна купити практично в будь-якому магазині текстилю, був на вагу золота. Так що вже говорити про вартість дійсно золотого полотна, на зразок того, яке нині виставлено на загальний огляд в музеї Вікторії і Альберта (Лондон)?
Ні, металом тут і не пахне. Просто ця шикарна накидка повністю виткана з нефарбованої нитки, «виробленої» таким милою істотою, як павук-золотопряд.
Великі павуки Nephila – відмінні ткачі і практично ювеліри за сумісництвом. Нитки, з яких ці членистоногі споруджують свої павутини, легкі, міцні і, що найважливіше, володіють приємним золотавим відтінком. При цьому дорогоцінні шовку виробляють виключно особини жіночої статі.
Таку дивовижну здатність на благо мистецтва вирішили використовувати два homo sapiens: британський історик арту Саймон Пірс (Simon Peers) і його американський бізнес-партнер з відповідною справі прізвищем Ніколас Голді (Nicholas Godley). Разом вони здійснили масштабний проект, змусивши мільйон (!) золотопрядов «працювати» на себе протягом довгих п’яти років, щоб отримати в результаті дивовижну золоту накидку.
Павуки поміщалися в спеціальне пристосування, де з них витягували секрет. При цьому автори проекту запевняють громадськість, що процедура не ставила під загрозу життя членистоногих, та й взагалі: по закінченню строку служби тварюк відпускали на вільні хліба. У будь-якому разі, процес виявився тривалим і копітким. Для порівняння: зусиллями 23 тисяч павуків можна отримати лише унцію (приблизно 28 грам) дорогоцінної пряжі.
Але шикарна накидка з справжнього «живого» золота (та ще й прикрашена складною вишивкою та аплікацією, присвяченій «павуковою» мотивів у міфології та культури) все ж таки побачила світ. А тепер її можуть побачити всі бажаючі. Для цього потрібно лише виявитися в Лондоні до 5-го червня 2012 року та відвідати музей Вікторії і Альберта.
Незважаючи на те, що один квадратний метр тканини з павукового «золота» оцінюють в 500 тис. доларів, унікальний наряд продажу не підлягає.
