«Бути самим собою» – таке гасло моди останнього десятиліття ХХ століття. Даний гасло в 90-ті роки використовувався в рекламі парфюмерії Hugo Boss, а також у рекламній кампанії бренду Calvin Klein. Люди з одного боку прагнули до індивідуальності, а з іншого боку прагнули виставляти напоказ назви брендів. Разом з цим у 1990-ті як ніколи раніше цінувалося зручність, однак при цьому в моді була і барвистість, і навіть своєрідна театральність. Моду в 1990-е диктували як зірки шоу-бізнесу, так і супермоделі.
Гранж – стиль, що з’явився як антимода, але згодом, проникнувши на подіуми, став модою. Стиль гранж – це рвані джинси, кеди, куртки-косухи, байкові сорочки з витягнутими ліктями, масивні, важкі черевики, в жіночому варіанті – безрозмірні мішкуваті светри і чоловічі штани. На подіумі в 90-е стиль гранж представляв, наприклад, такий як дизайнер Марк Джейкобс. Він випустив колекцію з асиметричних полинявших футболок, м’ятих суконь, нарочито недбало пов’язаних светрів і картатих сорочок. Використовували стиль гранж у своїх колекціях і такі модельєри, як Карл Лагерфельд, Крістіан Лакруа, Вів’єн Вествуд.
Мінімалізм – простота форм і кольорів. Колекції в дусі мінімалізму в 1990-ті випускали Calvin Klein, Donna Karan. Мінімалізм у вуличній моді 1990-х – це практично повна відсутність аксесуарів, прості піджаки, білі футболки і топи, вузькі джинси. Мінімалізм – образ Шерон Стоун у фільмі «Основний інстинкт».
Вплив електронної танцювальної музики на моду (рейв) – взуття на величезній платформі, футболки з психоделічними принтами, яскраві кислотні кольори, микромини, абсолютно божевільні зачіски і макіяж. Згадайте, приміром, образ Лілу з «П’ятого елемента» Люка Бессона.
Спортивний шик – основний елемент гардеробу легінси (тоді їх називали лосини), які поєднують з блискучими майками, кросівками на високій платформі, а поверх них іноді одягали сукні та спідниці. Одяг у стилі спортивний шик – це також піджаки oversize, жакети, сорочки, топи, що відкривають живіт, які могли носити з джинсами або ж з спідницями із завищеною талією.
Були в моді в 1990-е і етнічні мотиви в одязі – китайські, японські, індійські, а також інтерес до еко-одягу (використання натуральних матеріалів, пошиття одягу, перероблених з старого одягу і так далі).
Що стосується Росії, так і інших країн колишнього Радянського Союзу, то мода 1990-х років в них відрізнялася своєю яскравістю і надмірністю. Так, у 90-ті носили дуже багато джинсового одягу – джинсові куртки, спідниці, комбінезони, куртки, сарафани, тобто все, що завгодно із зручною джинсової тканини.
Крім джинсового одягу, носили, звичайно ж, легінси, лосини найбільш яскравих забарвлень. У моді була і одяг зі шкіри – шкіряні спідниці (особливо модними вважалися міні-спідниці) і, зрозуміло, куртки. Ще один модний хіт 1990-х на пострадянському просторі – спортивні костюми, які носили далеко не в спортзал.
Спортивні костюми носили всі – маленькі діти, дорослі чоловіки і навіть дівчата могли відправитися на прогулянку по магазинах і куди завгодно. Хороший спортивний костюм міг коштувати 100-150 доларів, а це були досить суттєві гроші в той смутний час. Тому спортивний костюм став бажаною одягом.
Крім зручності і «цінності» спортивні костюми стали популярні завдяки повсюдній криміналізації нашого суспільства. У 1990-ті роки боксери, борці і «майстри» інших єдиноборств збиралися в спільноти з метою видобутку грошей всіма шляхами. Досить швидко вони стали вважатися авторитетами в очах значної частини суспільства. Хтось їх боявся, інші хотіли бути схожими на цих міцних хлопців, а багато дівчата мріяли вийти заміж за бандита. Все це сприяло зміцненню позицій спортивних костюмів.
З верхнього одягу, крім шкіряних курток, також в моді були болоневі куртки, м’які жаті» плащі (у якості весняної та осінньої одягу). В середині 1990-х у чоловічій моді були малинові піджаки, светри з орнаментом, брюки-кльош, останні могли носити і дівчата.
Зачіски 1990-х – це зачіски з хімічною завивкою, а також з начосом. У моді чубчика. Плюс модними вважалися і найбільш несподівані яскраві кольори волосся – волосся навіть могли фарбувати в синій і зелений кольори. Якщо ж все волосся фарбувати не хотілося, то могли фарбувати лише деякі пасма, а найчастіше тільки чубчик червоні, сині і руді кольори. В якості фарби могли використовувати туш для волосся. Прикрашали зачіску шпильками-метеликами і кольоровими гумками.
У макіяжі, також досить яскравому, акцент робили і на очі, і на губи. Помаду для губ використовували червоного кольору, могли використовувати і більш бліді відтінки, але при цьому в поєднанні з темним олівцем. Кольори тіней – яскраві, аж до яскраво-синіх, і чим тіней більше, тим краще.
Приходить в моду сильний загар, який зберігається і взимку, і навесні, адже засмага стає символом успішності. Якщо людина може зберігати засмага в середині зими і навіть навесні, значить, він або вона регулярно відпочивають на морях і океанах.
У деяких випадках захоплення засмагою приймає збочені форми, і дівчатка буквально живуть в соляріях, завдяки чому перетворюються в темних мулаток з платиновими волоссям. Іноді вдавалися чудові образи, але частіше забавні, хоча і в першому, і в другому випадку, дівчата завдали величезної шкоди своїй шкірі і здоров’ю в цілому.
Що стосується західної моди на зачіски, то в 1990-ті роки головним модним трендом була зачіска з довгих розпущених волосся, піднятих біля коренів. Модними були й інші варіанти зачісок з довгого волосся – співачка Мадонна в 1990-ті роки, наприклад, носила зачіску «кінський хвіст». Проте, перевага все ж віддавалася коротких стрижок. У моді були зачіски з тугих вузлів і з прямими чубчиками, рівна і гладка стрижка каре, стрижка боб, стрижки «під хлопчика», зачіски з мелірування, зачіски з взлохмаченными волоссям.
Зараз багато хто засуджує той час і зі сміхом розглядають фотографії 1990-х років, але насправді засуджувати Росію і росіян дев’яностих років неправильно. Це було непевний час, коли розвалилася сама велика імперія – СРСР! Люди були непристосовані до нового життя, а крім того, країну і народ пограбували заповзятливі ділки та аферисти, які за безцінь приватизували всі перспективні підприємства, побудовані народами СРСР.
Підприємства банкрутували і продавалися за безцінь, інші підприємства розорялися повністю, щоб не забирали частку ринку у зарубіжних конкурентів і у всіх випадках в першу чергу страждав простий народ. Багато людей в ті, не настільки віддалені часи, не могли собі дозволити елементарного, наприклад, зварити суп з курки і купити нові джинси або пару кросівок дитині.
Незважаючи на всі труднощі, росіяни, як могли, намагалися одягатися і треба зауважити, придбання нових речей в ті часи дарувала набагато більше радості, ніж зараз. В 1990-е купівля шкіряної куртки за 300 доларів приносила справжнє свято і дарувала щастя на багато днів і навіть тижнів вперед! Надівши нову куртку, дівчата відчували себе королевами! Сьогодні все змінилося. У 2014 році я в один день купила 2 шкіряні куртки – чорну і червону, а трохи згодом, ще синю курточку, і це не перетворило мене на королеву і навіть не подарувало відчуття свята.
Все, про що в 1990-ті роки дівчата могли мріяти і навіть не мріяти, сьогодні лежить у моєму гардеробі, три шуби, дві дублянки, 5 шкіряних курток, безліч коробок із взуттям, полиці, завалені сумками і багатьом іншим. При цьому ми забули катастрофічні складності 1990-х і з ниттям зустрічаємо нинішня криза, хоча реально – я і багато інших дівчат, просто вже не знаємо, що ще можна купити, чого нам не вистачає для щастя…
