Смугасті фуфайки з’явилися у бретонських моряків ще в XVI столітті. У середині XIX століття вони стали частиною морської уніформи в Європі, а 19 серпня 1874 року указом Олександра II були введені і на російському флоті. Однак до початку XX століття ніхто не міг і уявити, що тільняшку чекає велике модне майбутнє і вона стане символом елегантності, бунтарства та інтелектуального стилю.

1920-ті роки

 

Історія тільники

 

Коко Шанель першою побачила модне майбутнє тільники

Фото: кадр з фільму «Коко до Шанель»

Якби не легендарна Коко Шанель, смугаста натільна фуфайка, можливо, так і залишилася б лише частиною військової уніформи моряків. У 1917 році вона відкрила свій другий бутік, який розташувався в Довіллі (морське узбережжя Нормандії). Велика мадемуазель почала активно вводити в моду морський стиль, головними елементами якого був загар і… тільник! За розповідями, Шанель вперше наділа цей предмет військової уніформи, прогулюючись уздовж морського узбережжя на яхті. Вона випадково вилила на свою одяг шампанське і, не знайшовши більш підходящої речі, переодяглася в надану їй тільник. З тих пір дизайнер почала носити її в повсякденному житті і поступово інтегрувати в свої модні колекції. У 20-ті роки у Шанель з’явилося чимало послідовників. Тільник стали носити аскети, які бажають підкреслити за допомогою цієї лаконічної речі демократизм і інтелектуальність образу.

 

 

Історія тільники

 

Коко Шанель, 1929 рік

1930-ті роки

Історія тільники

Для фотосесій Пікассо незмінно вибирав одяг в смужку
Фото: Getty Images

У 30-роки тільник завдяки моді на спорт зміцнила свої гардеробні позиції і стала по-справжньому богемної річчю. Носити цю підкреслено просту річ стало модно як у жінок, так і у чоловіків. У 1939 році Пабло Пікассо увічнив тільняшку у своїй картині «Людина в сорочці», ще більш закріпивши за нею славу інтелектуально-богемної речі. Ця картина вважається автопортретом Пікассо. Художник активно пропагував геометрію не тільки у своєму живописі, але і в житті. Тільняшка стала фірмовим знаком Пікассо. Рідко можна знайти фото, на якому він був зображений в якій-небудь іншій одежі. І на спланованих фотосесіях, і потрапляючи в об’єктив камери випадково, основоположник кубізму був незмінно вірним своїй коханій геометрії – смужці.

Історія тільники

У повсякденному житті художник не зраджував смугастим речей

1940-і роки

Історія тільники

Інгрід Бергман у фільмі «Касабланка», 1942 рік
Фото: Getty Images

В 40-е роки, коли модна індустрія була паралізована Другою світовою війною, тільник не тільки втримала, але і у зміцнювала свої гардеробні позиції. У воєнні роки стали популярними будь-які елементи стилю мілітарі, і військово-морське минуле тільники тут довелося як не можна до речі. У чому популярність смугастої одягу підтримав і кінематограф. У 1942 році відома голлівудська актриса Інгрід Бергман з’явилася в смугастому топі у фільмі «Касабланка». У 1947 році, коли війна вже була позаду, а в моду почав входити запропонований Крістіаном Діором жіночний ньюлук, тільняшка своїх позицій не здала. Тепер її пропагувала нова висхідна кінозірки Мерилін Монро.

Історія тільники

Мерилін Монро, 1947 рік

1950-ті роки

Історія тільники

Одрі Хепберн, 1955 рік
Фото: Getty Images

В 50-е роки починається бурхливий розквіт моди на смужку. Головними провідниками цієї тенденції стають кінодіви. У Голлівуді цю роль на себе бере неповторна Одрі Хепберн – володарка витонченого смаку і зразок елегантності. У середині 50-х вона часто з’являється в смугастих футболках з смужкою різного калібру і забарвлень у фотосесіях. Також цю штучку часто приміряє інша голлівудська зірка 50-х Кім Новак, більш відома по фільму Альфреда Хічкока «Запаморочення». В 1955 році вона навіть одягається в тільняшку для спеціальної домашньої фотосесії журналу Person to person.

Історія тільники

Кім Новак у фотосесії для журналу Person to person, 1955 рік
Фото: Getty Images

 

1960-ті роки

Історія тільники

У фільмі «Забавна мордочка» показано, як одягалися бітники
Фото: кадр з фільму

В кінці 50-х років тільник стає елементом гардеробу бітників. Цим терміном прийнято називати соціальний пласт молоді, яка не визнає традиційні американські цінності і ведучою часто асоціальний спосіб життя. Простіше кажучи, це були романтики і бунтарі, які шукали сенс життя за межами матеріальних цінностей. Найчастіше хлопці і дівчата, які дотримуються цієї філософії, одягалися в чорний одяг, але допускалося також і носіння тільники. Як виглядали бітники, можна побачити у фільмі «Забавна мордочка» з Одрі Хепберн у головній ролі. У наступне десятиліття романтично-революційна «кар’єра» тільняшки продовжилася з легкої руки нових бунтарів 60-х, таких як американський художник Енді Уорхол.

Історія тільники

Енді Уорхол, 1965 рік

1970-ті роки

Історія тільники

Бріжит Бардо відкрила сексуальний підтекст тільники
Фото: Getty Images

Нові грані гардеробних втілень тільники розкрилися завдяки чудовій і супер-сексуальної Бріжит Бардо. З самого початку своєї кар’єри ця діва просувала тільняшку в маси, користуючись при цьому своїм фірмовим зброєю – створенням еротичних образів. Бардо часто з’являлася в полостатых речі на екрані і рідко зраджувала смужці в житті. Завдяки її пристрасті до тельняшках за останніми і пізніше закріпилося назва «французький топ». Завдяки спокусливо-смугастим образів Бріжит Бардо тільник стала сприйматися не тільки як спосіб підкреслити богемність і інтелектуальність. Тепер вона стала з успіхом і вписуватися в еротичний контекст. Про це говорить і той факт, що в 1970-е цю штучку приміряла в кадрі голлівудська діва Елізабет Тейлор, фірмовим знаком якої було шикарне декольте. Одягнувшись в тільняшку, зірка закрила свої принади, але залишилася незмінно сексуальна.

Історія тільники

Елізабет Тейлор, «Єдина забава в містечку», 1970 рік

1980-ті роки

Історія тільники

Жан-Поль Готьє зробив тільняшку своїм фірмовим знаком
Фото: Getty Images

У 80-ті роки тільняшку буквально монополізував дизайнер Жан-Поль Готьє. Сьогодні тільник є символом його модного будинку поряд з загостреним бюстгалтером Мадонни. Свою першу смугасту колекцію під назвою «Boy Toy» Готьє представив у 1983 році, і донині кутюр’є постійно повертається до цієї теми. Ідея тільники використовується в дизайні флаконів його парфумерної серії Le Mаle. В житті Жан-Поль Готьє також обожнює носити тільняшку, вважаючи її самої лаконічною і волелюбної одягом у світі.

Історія тільники

Колекція Жан-Поля Готьє, весна-літо 2006 року

1990-ті роки

Історія тільники

Курт Кобейн, 1993 рік
Фото: Getty Images

Слідом за битниками волелюбний характер тільники помітили і взяли собі на озброєння бунтарі 90-х років, исповедущие стиль гранж. Іконою його, зрозуміло, був лідер групи Nirvana Курт Кобейн. Саме він ввів у моду недбалий стиль в одязі, який покликаний розповісти всьому світові, що тобі насправді абсолютно все одно, у що ти одягнений і що про це думають оточуючі. З візуальної точки зору тільник просто ідеально вписалася в цю філософію. Кобейн частенько з’являвся на публіці в смугастому одязі, що незабаром спричинило буквально повальну моду на поєднання тільник з рваними джинсами, грубими черевиками і немитою головою. Сьогодні гранж популярний не тільки серед меломанів і підлітків. Модники всього світу використовують його елементи, щоб надати образу актуальну недбалість. Також і тільник до початку 2000-х, пройшовши безліч етапів модних втілень, перестала асоціюватися з якимось певним стилем або субкультурою. Сьогодні вона стала класикою і з цього п’єдесталу йти поки не збирається.

Історія тільники

Модель Hye Seung Lee в образі з елементами гранжу

Схожі:
Соц закладки