Сучасне суспільство неможливо без виховання, однак виховання в Середні Століття мало куди менше значення. Про це свідчить дивно малу кількість зображень дітей малого віку. У часи Середньовіччя люди, особливо що відносяться до нижчих верств населення, мало цінували своїх дітей, дитяча смертність в ті часи була надзвичайно високою. Проте за рахунок того, що жінка, в середньому, народжувала більше десяти дітей за своє життя, населення все одно збільшувалася. Дитини в сім’ї починали цінувати вже тоді, коли він міг займатися чимось корисним для дому.
З появою християнства з’явилася і доступна освітня система, в церквах і монастирях організовувалися школи, які дитину можна було віддати з малих років. Тому виховання в Середні Століття було тісно пов’язане з релігією – християнство, як католицька, так і православна, вселяв людям думку про необхідність, по меншою мірою, базової освіти, яке дозволяло б пізнати Бога.
Діти в Середні Віки ставали самостійними досить швидко.
У середньому, хлопчики досягали шлюбного віку 14 років, а дівчата в 12, цей термін міг відрізнятися в залежності від регіону і звичаїв населяють його народів. Виховання дітей могло суттєво відрізнятися в залежності від стану сім’ї. Діти аристократів і королівських сімей дуже часто розглядалися як розмінна монета при укладенні вигідних договорів, при цьому від них вимагалося повне послух своїм батькам, які натомість забезпечували їх подальше життя. Особливо послуху вимагали від дівчаток.
В Середні Часи їх виховували в дусі аскетизму, відповідно до звичаїв тих часів дівчина повинна була бути скромною, покірною батька і чоловіка, її зобов’язували недоїдати і постійно молитися. Вона ні в якому разі не повинна була залишати будинок до заміжжя без супроводу близьких.