Писемність стародавнього Китаю
Розвиток писемності як частини культури стародавнього Китаю, коротко можна безпосередньо пов’язати з винаходами, зробленими на початку часів. Справа в тому, що перші прилади для письма представляли собою бамбукову дощечку і загострену паличку. Але винахід шовку, пензлики і туші, зробили процес письма більш зручним та комфортним, наступним імпульсом був винахід паперу. До XV століття до нашої ери в Піднебесній для закріплення думок письмовим способом застосовувалося близько 2000 ієрогліфів. Ці ієрогліфи до нашого часу становлять основу писемності сучасного Китаю.
Література стародавнього Китаю
Завдяки розвинутій писемності, до наших часів дійшли багато пам’ятники літератури стародавнього Китаю, наприклад «Книга пісень» складена орієнтовною в I тис. до . н.е. і містить 300 творів. Завдяки дійшли до нас письмовим пам’яткам відомі імена першого поета китайської цивілізації Цюй Юань, істориків Сима Цянь і Бань Гу, чиї праці на довгий час розвитку культури Китаю в давнину стали своєрідним стандартом історичної літератури та класичної китайської прози.
Архітектура, живопис, прикладні мистецтва
Китайці, вже в I тис. до н. е., вміли зводити будівлі в декілька поверхів. Схема була проста: опора з дерев’яних стовпів, дах покритий черепицею з обпаленої глини. Особливість таких дахів виявлялася в заломлених вгору краях, такий стиль називається пагода. До наших часів дійшли пагода Сун-юе-си і «Велика пагода диких гусей». Про рівень розвитку архітектури і будівництва говорить те, що до III століття до нашої ери було відбудовано понад 700 палаців для імператора та його наближених. В одному з палаців був збудований зал, в якому одночасно могло зібратися 10 000 чоловік.
Синхронно з розвитком архітектури, розвивалися і, живопис, прикладні мистецтва. Особливістю розвитку живопису, було застосування туші для малювання на папері, шовку.
Не можуть не викликати захоплення, що дійшли до нашого часу різьблені фігурки з нефриту, слонової кістки. Розвиток художньої кераміки, стало предтечею появи порцеляни.
Розвиток науки у Древньому Китаї
Науку як частина культурної спадщини стародавнього Китаю коротко можна описати як перелік досягнень математики, астрономії, медицини. Математики стародавнього Китаю вивчили і описали властивості прямокутного трикутника, ввели поняття від’ємних чисел, вивчили властивості дробів, описали арифметичну прогресію, розробили методи рішення систем рівнянь.
У I столітті до нашої ери вчені стародавнього Китаю написали трактат «Математика в дев’яти розділах», де були зібрані всі знання накопичені у Піднебесній.
Розвиток математики, відповідно дало імпульс розвитку астрономії, в II тисячолітті до н. е. рік у Піднебесній ділився на 12 місяців, а місяць відповідно на 4 тижні (тобто точно так само як в наш час). Астроном Чжан Хен, в II столітті до нашої ери був створений небесний глобус зображав рух світил і планет.
Розвиток знань в різних галузях науки призвело до того що, в Китаї був винайдений компас, придумали і виготовили водяний насос.
Музика
На рубежі століть, в Китаї був написаний трактат «Юэцзи», він підсумував уявлення стародавнього Китаю про музику. Початок музичного розвитку припало на I тисячоліття до нашої ери. Була організована система підготовки музикантів, танцюристів. Для цього була створена придворна плата Юэфу. Вона займалася, в тому числі і регламентацію написання і виконання музичних творів. Музична культура стародавнього Китаю, коротко кажучи, була під контролем імператора.