Однією з ключових рис Середніх Віків є жорстокість вдач тих часів. Тортури в Середні Століття прийшли з варварськими народами, які були дуже витончений у цьому питанні. З часом утворилися «варварські» національні королівства, і рівень цивілізації, в цілому, виріс, однак застосовувані для заподіяння фізичного і душевного страждання тортури як і раніше залишалися жорстокими.
Тим більше, що Церква, яка регулює практично всі види суспільних відносин, не встановлювала ніяких правил поводження з полоненими і ув’язненими, тому з ними вільно надходити як заманеться.
Це були допустимі способи, що дозволяють домогтися визнання від підсудних і необхідної інформації від військовополонених. Саме поняття «катування» з’явилося у Франції. Слово torquere дослівно перекладається як «крутити», і походить з латинської мови. Церква з властивими їй подвійними стандартами не рекомендувала проливати кров, тому більша частина тортур була пов’язана зі скручуванням кінцівок.
Тортури в Середні Століття застосовувалися повсюдно. У Західній Європі одними з найбільш досвідчених у цьому питанні надали франки. Зокрема, Вільгельм Завойовник, який привів нормандських французів в Англію, приніс туди й нові види тортур. Його підлеглі з їх допомогою намагалися знайти у англосаксів заховані скарби, пізніше їх почали використовувати для отримання золота від селян. Їх також активно застосовували суди європейських міст, вид використовуваних тортур визначався тим, в якому злочині обвинувачений підозрювався. Крім того, способи тортур могли відрізнятися і по країнах, в яких вони використовувалися. Приміром, у Священній Римській Імперії злочинець занурювався в казан з олією, і робилося це поступово – від ніг до голови. Не менш жорстокими були і тортури середньовічних інквізиторів.