В ході історії столиця Великої Вірменії досить часто змінювалася. При цьому майже всі вони перебували безпосередньо в Араратській долині, що поблизу Єревана. Самій древньої вірменської столицею було місто Армавір. В 200 році до н. е. Вірменія була близька до того, щоб звільнитися з-під влади імперії Селевкідів. Цар Ерванд IVв це час заснував місто Ервандашат, і розташував тут свою столицю. Саме звідси правили вірменські царі до тих пір, поки Арташес I не заснував нове місто Арташат. Він був названий на честь засновника і побудований згідно з планом Ганнібала. Після поразки у другій Пунічній війні і ослаблення Карфагена Ганнібал прийняв рішення відправитися на Близький Схід, де він консультував царів місцевих держав, сподіваючись допомогти їм у боротьбі проти римлян.

В кінці 2 століття до н. е. вірменська держава переживало серйозний занепад, однак царя Тиграна II вдалося створити найбільш могутня держава на Близькому Сході. Його завоювання завершилися в 80 році до н. е.., після чого він вирішив зайнятися справами держави. Їм була заснована ще одна столиця Великої Вірменії, він, за вже усталеною традицією, назвав її на свою честь Тигранакертом. З тих пір Тигранакерт і Арташат почали негласну конкуренцію між собою за право називатися головним містом у Вірменії. При цьому жителі міста Тиграна симпатизували римської і грецької культури, а жителі Арташата були налаштовані рішуче проти римлян, і симпатизували парфянам.

У другому столітті н. е. цар Вагарш заснував місто Вагаршапат, і переніс сюди столицю. Незабаром вірмени прийняли християнство, з тих пір саме це місто було релігійним центром для жителів Вірменії. У 3 столітті русло річки Аракс змінилося, і цар Хосров II ухвалив рішення переселити жителів Арташата у місто Двін, а заодно заснував тут свою резиденцію. З тих пір перські й арабські загарбники Вірменії саме з цього міста правили всім регіоном.