В давні часи на території Іранського плоскогір’я жителі поклонялися богині-матері Кирисише. Пізніше під впливом народів Месопотамії і народу аріїв місцеві жителі почали поклонятися богам індоіранських і месопотамських пантеонів. Однак незабаром тут набрала популярність релігія маздаизм, що стала основою для Зороастризму, який сповідався персами. Свого роду реформу в релігійній сфері створив пророк Заратуштра, на ім’я якого була названа релігія давньої Персії – Зороастризм.

Заратуштра – досить таємнича особистість. Ніхто не знає точної дати його народження, відомо лише, що він народився в 7 столітті до н.е. Він провів свого роду кодифікацію всіх релігійних оповідань, створивши священну книгу Авеста. Послідовники цієї релігії поклонялися двох божеств – Агурамазде і Арімана. Вони уособлювали, відповідно, добро і зло. В деякій мірі з цією релігією подібні і монотеїстичні течії, такі як християнство, в яких, втім, «бог зла» Сатана хоч і не був рівним Єдиного Бога, але уособлював все зло в світі.

Бог Агурамазда уособлював собою добро, істину і світло, в той час як Аріману приписували поява зла, зради, брехні і насильства. До того ж, греки називали персів вогнепоклонниками, і в деякій мірі це було правдою, так як послідовники Зороастризму вважали священним вогонь. На стародавніх зображеннях показано, як царі Дарій і, Ксеркс поклоняються жертовного вогню. Невдовзі так звані маги, що відбуваються з мідійських племен, що склали жрецьке стан. В їх обов’язки входив нагляд за храмами, прославлення своєї віри і її поширення на перських територіях. Етична доктрина в Персії залишалася у великій пошані, що позначалося навіть на характер царської влади. Приміром, у більшості випадків перси не розоряли підкорені міста і не нищили народи. Захопивши Вавилон, Кір Великий навіть відпустив полонених ізраїльтян на свою батьківщину.