В 17-те століття Русь, об’єднана Московським царством, увійшла у важкому стані. Після смерті Івана IV Грозного, правити державою став слабкий Федір Іванович. Його авторитет був надзвичайно низьким, тому невдовзі в країні почалася боротьба за владу. Завдяки загарбницької політики Івана Грозного держава надзвичайно розширилося, і утримувати його було досить складно. Після агресії Москви в ході Лівонської війни відносини з західними країнами стали напруженими, річ Посполита і Швеція були основними противниками Москви на заході. При цьому кримські татари, які перебувають під заступництвом Османської імперії, продовжували здійснювати спустошливі набіги на Русь.
На початку 17 століття почалося так зване Смутний час. У цей час багато міст почали повставати проти центральної влади, православна церква розкололася. За період з 1598 до 1613 роки в країні змінилося шість правителів. В цей час припинилася влада династії Рюриковичів, чи був поставлений на князювання перший князь, обраний на Земському соборі. При його правлінні Москва вирішила деякі суперечки з західними країнами, і розширила свою територію на схід. Однак при його правлінні криза в державі тривав, їм були незадоволені як селяни, життя яких була дуже складною, так і знать, яка була позбавлена всебічної влади над холопами.
До середини 17 століття назрів новий військовий конфлікт із Річчю Посполитою, яка об’єднувала в собі Польщу і Литву. У цей час більша частина території сучасної України перебувала під пануванням поляків, однак місцеве населення чинило опір католицизму, а розгул шляхти з часом привів до повстання одного з козацьких отаманів – Богдана Хмельницького. Йому вдалося підняти національно-визвольний рух в 1648 році, в результаті якого Україна тих часів навіть домоглася незалежності. Козаки завдали кілька великих поразок польським військам. Однак у 1654 році Богдан Хмельницький помер, а Московське царство, вказуючи на договір між ним і козаками (зміст якого так і не було встановлено), прийняло нові землі під свій протекторат, і спільно з козаками продовжив війну проти Польщі. До кінця 17 століття до влади прийшов цар Петро I, який згодом назвав себе імператором, а свою державу – Російською імперією, або коротко – Росією.
Тому Русь в 17 столітті коротко охарактеризувати як об’єднання руських князівств і слов’янських племен вже не можна – з часів Київської Русі пройшло стільки часу, що слов’янські народи виділилися три основні групи – росіян, українців і білорусів. Територія сучасної Білорусі в ході війни з Польщею перейшла під владу Москви.