На рубежі 11 і 12 століть Київська Русь була досить розвинутою державою. На її території було створено розвинене народне господарство, жителі держави навчилися вирощувати множин видів сільськогосподарських культур, активно почало розвиватися скотарство. Була прийнята спеціалізація виробництва і поділ праці. Успішно розвивалися як села, так і міста, всього на Русі було понад трьох сотень великих міст, тому держава продовжувала виправдовувати дане західними європейцями назва – Гордарика, країна багатьох міст.
Однак у політичному житті Русі почалися серйозні проблеми. Київське князівство постійно зазнавало нападів зі сходу, і хоча русичам вдавалося стримати наступ противника, земля зазнавала розорення, а люди прагнули переселитися в більш спокійні регіони. Крім того, процеси децентралізації, що зародилися ще за князя Володимира Великого (і навіть раніше), досягли свого апогею. У першій половині століття князі Київської Русі прагнули розвивати тільки свої власні території, і не дбали про благоустрій самого Києва. У складі Русі їх утримував тільки авторитет останніх великих князів – Володимира Мономаха та його сина Мстислава.
Русь в 12 столітті коротко характеризується як держава, що пережило свій розквіт, і прийшло до занепаду, який найбільше позначився на його центрі. Якщо раніше основний торговий шлях «із Варяг у Греки» приносив велике багатство Києву, то в 12 столітті його значення суттєво впав. З урахуванням політики інших руських князів і постійних набігів кочівників, Київ не міг сам по собі втримати владу у всіх князівствах. Розвалу сприяла і економічна самостійність руських князівств – в них вироблялося все необхідне для підтримки нормального життя.
З часом роздробленість лише посилилася. Найбільш потужними князівствами залишилося Галицьке, Новгородське та Володимиро-Суздальське (північно-західна Русь). Однак Галицьке князівство почало ворогувати з литовцями, інші два постійно воювали між собою. Останнє з князівство вже до початку 13 століття розпалося на безліч дрібних, і перестало представляти собою єдину силу. Така роздробленість сильно послабила колишню Київську Русь в цілому. До кінця 12 століття замість 14 князівств утворилося близько 50-ти. Їм ставало все складніше оборонятися від кочових племен, а в майбутньому таке становище зумовило результат боротьби проти Золотої Орди на користь загарбників.