Італія в Середні Століття вступила в стані хаосу. Перш Апеннінський півострів був центром всієї Західної Римської імперії, а з її падінням регіон опинився практично розореним. Численні варварські племена вторглися в Італію, І розграбували місцеві міста. Згодом її територія опинилася під владою Франкської держави, а після його розпаду в 9 столітті в країні знову почався хаос. В 951 році сюди король вторгся німецького королівства, Оттон Великий. Після цього Папа Римський коронував його як імператора нової держави, яке повинно було успадкувати права стародавнього Риму – Священної Римської Імперії. Вважалося, що імперія Каролінгів була відновлена.
В результаті Європи Середніх віків успадкували від Риму часів античності церква і держава, першим правил Папа Римський, другим – німецький імператор. Однак на ділі імператори не мали можливості правити обома державами відразу, хоч вони і намагалися захопити Італію протягом усієї історії держави. Імператори раз вступали в конфлікт з вищими сановниками Церкви, однак, врешті-решт, влада імператора була практично ліквідована.
Ситуація ускладнилася, коли на Сицилію армія висадилася норманських лицарів, яким Папа Микола II був змушений передати південну частину Апеннінського півострова. В боротьбі проти влади германців Папу Римського підтримували і місцеві міста. У 12 столітті суттєво розвинулась торгівля, яка забезпечила їх швидкий розвиток. Згодом вони об’єдналися в Ломбардську Лігу, і домоглися практично повної незалежності.
Фактично, постійні зусилля Священної Римської Імперії, націлені на захоплення Італії та боротьбу з Татом, призвели до послаблення впливу церкви в решті Європи. Лише в 13 столітті Ватикан зумів ослабити владу імператора, втративши при цьому контроль над Францією, і тим більше над Англією. Проте вже в наступному столітті владу Папи Римського ослабла. Папство стало правити в Авіньйоні, і до 1376 року перебувало під впливом короля Франції. Однак з початком Столітньої війни Франція істотно ослабла, і Папство зумів повернутися в Рим. Хоча згодом його влада була обмеженою, їхній стан покращився. Італія в Середні століття так і не стала єдиною державою. Місцеві політичні сили не дозволили Папству домогтися необмеженої влади, проте і Ватикан зберіг досить високий рівень впливу в регіоні.