Франція в Середні Століття з об’єднання франкських племен оформилася в стійке і самобутня держава, яка існує до цих пір. Утворилася держава франків на території Галлії, римської провінції, до складу якої входили нинішня Франція, Бельгія, і частина Швейцарії. В період розквіту його територія поширилася практично на всю Центральну та Західну Європу.
Об’єднання держави було проведено Хлодвігом I, вихідцем з династії Меровінгів. Під його пануванням франкські племена були об’єднані. Найвищим його досягненням став розгром вестготів у битві при Пуатьє у 507 році. Однак після його смерті держава була розділена на кілька частин між його синами, що, втім, не завадило франкам розширити свої володіння за рахунок Провансу і Бургундії. У 613-629 правителем усіх франків став Лотар II. Через століття династія Меровінгів зійшла нанівець, влада в державі була захоплена Карлом Мартеллом, що мали найвищий пост в державі після короля. Йому вдалося приборкати повстання в державі, роздати частину церковних земель своїм васалам, і підвищити обороноздатність держави. Під його командуванням у битві при Пуатьє було зупинено просування маврів, які прийшли з Іспанії, завдяки чому арабська експансія в Західну Європу була зупинена. Таким чином, Франція в Середні Віки визначила шлях розвитку всього регіону.
Найвищого розквіту держава досягла за правління Карла Великого, який був у 800 році коронований Папою Римським Левом III як імператор Заходу. При його правлінні Франкська держава розширилося на більшу частину Європи, проте саме він сприяв розвитку феодалізму в країні, що і призвело до її розпаду після його смерті.
У 987 році до влади прийшла династія Капетінгів, що правила в державі аж до Французької революції 1792 року. У новому тисячолітті Франція почала ворогувати з Великобританією. Протягом багатьох століть держава і річ здригалось від внутрішніх конфліктів, королі часто не могли безпечно пересуватися по власних володінь. Одним з найскладніших періодів, що Франція в Середні Століття пережила, стала столітня війна, що тривала від середини 14 століття до середини 15-го. Таку назву отримала серія військових конфліктів між Англією і Францією, які почалися з розгромної поразки французів у битві під Азенкуром. З цією війною пов’язують і ім’я національної героїні Жанни д’арк. Хоча вона сама була віддана й страчена, її приклад надихнув всіх французів, і незабаром панування англійців було скинуто.