Держава Велика Вірменія почало своє самостійне існування на початку 2 століття до н. е.., після того як було відкинуто панування імперії Селевкідів. Прапор Великої Вірменії визначався правлячої царської династією.

Першу з них заснував Арташес I, вона протрималася у влади від 190 року до н. е. до кінця 1 століття до н. е. Арташес I знаходився в підпорядкуванні у правителя імперії Селевкідів – Антіоха III. Однак останній зазнав нищівної поразки в битві при Магнезії в 190 р. до н. е., що розв’язало руки Арташесу. Більш того, останнього підтримували римляни, які прагнуть створити стійку лояльне держава на Сході. Династія Арташесидов деякими істориками належить до династії Ервандидов, однак достовірних доказів їх зв’язку не була доведена. Що, втім, не заважало Арташесу I претендувати на неї. У надісланих царем записах він називав себе «Ервандидским царем», що давало йому право претендувати на трон.

В 1 столітті н. е.., а саме в 54 році, до влади у Вірменії прийшла династія Аршакуни. Разом з нею змінився і прапор Великої Вірменії. Цю династію заснував Трдат I, який був вірменським царем з 54 по 88 роки. Він також доводився братом правителю Парфії – Вологезу. У Великій Вірменії в 1 столітті стала династія Арташесидов, тому і парфяни, і римляни прагнули звести на трон Вірменії свого ставленика.

Зрештою, сторони прийшли до згоди, і Трдату I вдалося закріпитися у владі, залишаючись, втім, васалом Римської імперії. В 226 році парфянська династія була повалена Сасанидами, у зв’язку з чим цар Хосров I Великий відмовився визнавати її, залишившись при владі у Вірменії. Інший представник цієї династії, Трдат III прийняв рішення про визнання Християнства як державної релігії. Династія Аршакуни повністю позбулася влади в 428 році.