На відміну від більшості держав стародавнього часу, полководці Карфагена не мали абсолютної влади в державі. По своєму пристрою Карфаген був напівдемократичним державою, в якій влада належала аристократичним пологах. Усіма справами в державі відав рада Старійшин. Пізніше для їх контролю було створено раду суддів, в який входило більше ста чоловік. Стати членом будь-якого з рад могли тільки представники аристократичних родів. Однак і підтримка народу відігравала важливу роль у державі, приміром, саме втручання народу дозволило Ганнібалові зберегти свій пост головнокомандувача після поразки у другій пунічній війні.

Полководці Карфагена призначалися радою Старійшин. Вони отримували повний контроль над армією, і здійснювали найважливіші походи під власним керівництвом. Входження в історію карфагенських полководців пов’язано, в першу чергу, з їх участю в пунічних війнах – найважливіших воєнних конфліктах, в яких брав участь Карфаген.

Одним з таких полководців став Гамількар Барка, який отримав свою посаду в 247 р. до н. е. Завдяки йому в першій пунічній війні намітилася перевага на користь карфагенян, однак у 241 році римляни зуміли надіслати в Сицилію нову армію, і створили новий флот, який розгромив карфагенские кораблі. Після війни він залишив свою посаду, яку зайняв Ганнон. Його безрозсудна політика призвела до повстання найманців, яке вдалося придушити з величезним трудом. До цього часу в Карфагені прийнятий там урядовий лад почав застарівати. В результаті Гамількар, заручившись підтримкою демократичних сил, повернув собі посаду командувача, захопив все узбережжя Африки і частина територій в Іспанії. В 227 р. до н. е. він загинув у битві. Його звершення завершив Гасдрубал, який захопив більшу частину Іспанії до 220 р. до н. е.

По всій видимості, Гамількар був гарним вчителем військової справи, так як в 218 р. до н. е. на посаду головнокомандувача був призначений найбільш відомий карфагенський полководець – Ганнібал Барка. У цей же рік Ганнібал почав війну, яка, незважаючи на успіхи і завоювання половини Італії, призвела Карфаген до занепаду. Ганнібалові вдавалося досягати великих перемог, римські полководці його боялися. Проте йому не вистачило рішучості (і успішно підійшли підкріплення) для того, щоб захопити Рим.