Образотворче мистецтво Середніх Століть розвивалося, в основному, під впливом Християнства, як основний європейської релігії, що ставила себе проти ідеології античних часів, згідно з якою людина повинен був досягти гармонії між тілом і духом. Християни вважали дух куди більш важливим, ніж тіло, тому і творчість були присвячені потойбічному світу. Мистецтво часто називали Біблією для неписьменних, з його допомогою можна залучити людину до Бога. Найбільш поширеним видом мистецтва тих часів була церковна архітектура.
Саме в церквах і соборах були створені перші приклади скульптури і живопису тих часів – образотворче мистецтво Середніх Століть не було самостійним. Однак у будівлях, які належать до романської архітектурі, практично не залишилося прикладів живопису. Найбільш відомі приклади монументального розпису збереглися в церкві святого Миколая, розташованої в невеликому селі Тавэн, а також у церкві Сен-Савенского абатства. Залишені тут зображення були присвячені біблійним темам, однак розпис не мала глибини простору. Більше за інших були використані зелені і жовті тони. Найпопулярнішою темою у часи Середньовіччя був Страшний суд, саме йому присвячувався значна кількість картин і розписів.
Новим архітектурним стилем, який прийшов замість романського, став готичний. Саме ця назва тільки підкреслює його походження від одного з варварських племен – готів. В архітектурних ансамблях тих часів дуже поширеною була скульптура, найвідоміші статуї тих часів – парні фігури Эккегардта і його дружини Ути, розташовані в Наумбургском соборі. Паризький собор Нотр Дам Де Парі також відноситься до готичного стилю, це будівля рясніє безліччю скульптур химер-горгулій.