Дуже важливе значення у культурному розвитку суспільства грала музика Стародавнього Єгипту, коротко про неї буде розказано в цьому матеріалі.
В епоху Раннього і Древнього царств музика не грала якої-небудь важливої ролі – вся увага слухачів було зосереджено на співаків та їх текстах, а музиканти виступали лише в ролі акомпанементу. Своє самостійне розвиток музика отримала тільки в епоху Середнього царства, відокремившись від пісень.
Про широке розповсюдження музики в ті часи, свідчать численні зображення музикантів і співаків, на барельєфах і фрески, що датуються починаючи з епохи Стародавнього царства. Музичний супровід було під час процесу праці, великого свята і при проведенні обрядів і ритуалів. Також музику використовували під час походів і при палацових розвагах для знатних людей. У часи Нового царства отримала популярність військова музика.
Історики говорять про наявність відомостей, що в цілому єгиптяни не були любителями музики, і самим головним її призначенням були релігійні цілі.
В епоху Стародавнього царства єгиптянам були відомі духові, струнні та ударні інструменти, які з’явилися набагато раніше за інших. Найдавнішими були калатала, зроблені з дерева. Згодом їх стали прикрашати різьбленими зображеннями. Пізніше з’явилися барабани круглої і довгастої форми. Їх обтягували шкірою, а грали або з допомогою рук, або з допомогою спеціальних кривих паличок. Серед ударних інструментів були також металеві тарілки і тамбурини – їх єгиптяни використовували для отримання танцювальної музики. Для обрядів використовувався ударний інструмент, званий «систр». Його виготовляли з бронзи, а в епоху Нового царства стали прикрашати зображеннями богів.
Що стосується духових музичних інструментів, то в Єгипті були поширені і відомі труби з флейтами. Матеріалом для виготовлення цих інструментів були метал – переважно бронза, або дерево.
Були широко поширені струнні музичні інструменти, особливо арфи. Перша арфа являла собою цибулю з натягнутими, наче тятива, струнами. Цей факт дає можливість припустити, що стався цей інструмент від бойового лука. Надалі арфи доповнювалися підніжками, що дозволяють прикріпити більшу кількість струн, і спеціальним ящиком для створення резонансу. З часом арфи стали прикрашати орнаментом і позолотою. В епоху Нового царства арфи стали виробляти набагато менших розмірів, винайшли різні інші форми інструменту, а не тільки у вигляді лука. Матеріалом, з якого робили арфи,переважно виступало дерево. Його обтягували шкірою з тисненням. Особливою розкішшю відрізнялися арфи храмових оркестрів – вони були позолочені, прикрашалися мальовничими малюнками.
Під впливом азіатської культури, в єгипетську музику прийшов такий інструмент, як лютня. Її звучання нагадувало сучасні балалайки, а грали на ній з допомогою спеціальної пластинки.
Давньоєгипетські музиканти грали не поодинці, а збиралися в ансамблі. Найчастіше, ансамбль представляв собою союз танцюристів і музикантів. Якщо раніше музика мала тільки релігійне призначення, то в подальшому вона стала доступною для всього населення країни.
Музика Стародавнього Єгипту, якщо говорити коротко, до наших днів практично не збереглася – в ті часи не було прийнято робити яких-небудь нотних записів, тому вченим доводиться відтворювати музику за зовнішнім виглядом інструментів і записів текстів пісень.