- На початку першого тисячоліття до н. е. в околиці гори Арарат і озера Ван утворилася держава Урарту. Схожість двох назв – Арарат і Урарту невипадкова, в них простежується загальний корінь. Культура Урарту сформувалася досить пізно, якщо порівнювати з іншими стародавніми культурами Передньої Азії. Місцеві племена на початку 1 тисячоліття до н.е. навчилися обробці заліза, що чимало полегшило обробку землі. Знаряддя праці із заліза сприяли появі надлишку продуктів харчування, що сприяло розшарування суспільства. Родова знати, привласнюючи і продаючи ці надлишки, з часом стала свого роду ядром, навколо якого виникла держава.
- Урарту була рабовласницькою державою, рабська праця використовувалася для задоволення потреб місцевої знаті – раби вели землеробство, використовувалися при будівництві і видобутку корисних копалин, серед них були навіть ремісники. До часу розквіту в 9-8 ст. до н. е. культура Урарту стала однією з найрозвиненіших у регіоні. Тут були справжні майстри, що зводили складні мережі зрошувальних каналів і водосховищ. Від цього древнього держави до наших часів дійшло безліч руїн, і туристи можуть і в наш час здивуватися тому, якими колись були грандіозними урартские фортеці та інші споруди. Царські палаци прикрашалися мармуром і кольоровим каменем, в них могло бути до 120 кімнат, включаючи величезні комори.
- В Урарту існувала писемність на власній мові, проте вигляд листа – клинопис, вони перейняли у ассірійців. До нашого часу дійшли глиняні таблички і плити з різьбленого каменю, на які були нанесені письмена на клинопису, несучі господарський або розповідний характер. І хоча саме царство Урарту загинуло, можна з упевненістю сказати, що його мешканці – це давні предки народів грузин і вірменів.