(1818-1983)
Тургенєв істинний російський письменник, поет і реаліст позаминулого, ХІХ століття, з організації АН. Народжений 28 10 18 в сім’ї дворян, батьком якого був військовий офіцер у відставці, а мати справжня дама дворянського роду. Дитячі роки поета минали в маєтку роду. Освіта Тургенєв отримував від особового складу вчителів і гувернерів під наглядом няні з кріпаків.
З 1827 року, будучи ще дитиною, Тургенєв разом з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в столицю Росії, у Москву. Тут то він і став вивчати іноземні мови, вчителями яких були приватні вчителі. У 1883 році Іван став студентом першого курсу Московського університету, з якого через рік перевівся на навчання в Петербург внз на факультет природознавства.
У 1938-му році був змушений виїхати на територію Берліна, з метою прослуховування лекцій з філології в одному з Берлінських університетів. Там на лекціях у Тургенєва відбулося знайомство з Бакуніним і Станкевичем.
Саме знайомство залишило великий слід в житті поета реаліста. Всього два роки минуло з тих пір, як Тургенєв став студентом, а він встиг скуштувати зарубіжжя країн Франції, Італії, Німеччини. Повернувся в 
рідні пенати в сорок першому.
Саме з цього часу Тургенєв став учасником літературних гуртків, які відвідували і Гоголь, і Герцен, Аксаков. З сорок третього Тургенєв, коротко кажучи, ніс службу в канцеларии, де мав честь зустрітися з Бєлінським, він і став прородителем літературних поглядів Івана.
Трохи пізніше з’явилися «Бретер», «Три портрети», «Нахлібник», «Провінціалка», а ще через 4 роки світ побачив “Муму”, так, як поет був засланцем у Спаському-Лутовинове, а появи “Записів мисливця”, і, «Напередодні», «Рудін», «Батьки і діти», «Дворянське гніздо» суспільство могло прочитати тільки після смерті суспільство змогло прочитати тільки після смерті Миколи I.
З настанням 1960 – ого Тургенєв переїхав жити в селище, Баден-Баден, там же поет став активно брати участь у житті західноєвропейського культурного спрямування. Його листування, з знаменитостями нового 
літературного напрямку привели до того, що Тургенєв, коротко кажучи, перетворився за кордону в пропагандиста російської літератури. У теж час про Тургенєві коротко можна сказати, що завдяки його прагненню прищепити любов до російської літератури призвело до того, що він став ближче своїм читачам і співвітчизникам. Навіть, незважаючи на те, що перебував далеко від рідного краю.
До 1874 році Тургенєв переселився в столицю Франції і спільно із Золем, Флобером, Едмоном Ганкуром організував такі собі знамениті парубоцькі ресторанні трапези. На мить Іван Сергєєв став найвідомішим і читабельним поетом серед інших на території європейського континенту.
У зв’язку з цим Тургенєв коротка біографія якого говорить про те, що він був обраний в 1877 віце-президентом Міжнародного 
літературного конгресу. Крім цього, Іван Сергійович був почесним доктором Оксфордського університету. То що, Тургенєв не проживав довгий час на Батьківщині, а далеко не означало, що поет відокремився від існуючих там проблем. На підтвердження цього В 67 році вийшов його роман «Дим». Саме він був підтверджений жорстокій критиці з боку представників протилежної позиції поета. Але це поета не зупинило, Вже в 1977 світ побачив самий об’ємний його роман “Новь” з підсумками і роздумами самого Тургенєва.
У 1982-му році Іван Сергійович тяжко захворів, але, незважаючи на це, поет продовжував творити. У моменти ослаблення приступів він писав вірші в прозі. Тільки довелося йому створити тільки в першій частині, другу ж забрала з собою, як і життя поета, смерть, яка обірвала його життя 3 вересня 1883 року за старим стилем 22 серпня.