Фондю, що французькою означає «розтоплювати», як страву, вперше з’явилося в горах Швейцарії, які всім відомі, як Альпи. Винайшли фондю швейцарські пастухи, які подовгу пасли овець на високогірних пасовищах, а з часом, їжа в їх котомках починала істотно псуватися. Від такої безвиході і був придуманий вихід з положення, коли сир просто растапливали в ємності з вином і їли.
З тих пір минуло чимало років, процес приготування фондю зазнав численних змін і це блюдо стало готуватися з різних свіжих продуктів. Але, ось, що залишилося незмінним, так це сама суть процесу приготування і вживання їжі, яка полягає в тому, що фондю обов’язково «поглинається» їдцями з одного казанка, одночасно смакуючи смак страви і милуючись відблисками променів полум’я.
Останнім часом мода на фондю стала поступово добиратися і до наших кухонь, у зв’язку з чим, господині все частіше стали купувати, так звані, фондюшниці. Сучасні фондюшниці випускаються з найрізноманітніших матеріалів, основними з яких є кераміка, чавун і неіржавіюча сталь. В принципі, кожен матеріал має свої переваги, тому тільки покупець повинен вирішити, фондюшницю з якого матеріалу обрати.
Найбільш універсальними є фондюшниці з нержавійки, в яких можна приготувати практично будь-які страви без шкоди для покриття. Чавунні фондюшниці з вигляду виглядають дещо грубо, але зате їжа в них довгий час залишається гарячою, за рахунок теплозберігаючих властивостей самого чавуну. Що ж стосується керамічних фондюшницю, то, незважаючи на свою легкість і естетику, приготувати в ній можна тільки страви з быстроплавких інгредієнтів, але при впливі на неї високої температури, вона може просто луснути.
Але, до складу фондюшниці входять ще й спеціальні шпажки, які теж треба вміти правильно вибирати. На ці шпажки прийнято при їжі, насаджувати шматочки м’яса, овочів, хліба. Тому, якщо планується пригощати стравами з фондюшниці своїх гостей, то при покупці фондюшниці треба вибирати різнокольорові шпажки, кожен колір яких буде відповідати одному з гостей. До того ж, в обов’язковому порядку шпажки повинні бути виготовлені з такого матеріалу, який важко було б проводив тепло, довгий час, залишаючись холодним.
Деякі дорогі фондюшниці оснащуються спеціальними крутятся навколо неї, тарілочками, які прийнято наливати соуси. При всій своїй зручності і краси, такий «сервіс», все ж є розкішшю, без якого цілком можливо обійтися.
Між тим, фондюшниця без вогню — це просто звичайний казанок, тому, в комплекті сучасних фондюшницю, залежно від моделі, йдуть спеціальні свічки або пальника. Що стосується свічок, то досягти з її допомогою високої температури всередині фондюшниці не вдасться, тому такі моделі можна використовувати тільки при приготуванні фондю з быстроплавких продуктів. Що ж стосується пальників, то вони можуть дати більш високу температуру горіння, що дозволяє готувати в фондюшниці різні другі страви з м’яса або сиру.
Останнім часом на прилавках магазинів почали з’являтися фондюшниці з електропідігрівом. Зрозуміло, що нагріваються такі прилади не відкритим вогнем, а вбудованими Тенами. З деякої точки зору подібні моделі можна назвати вигідними і навіть безпечними, порівняно з фондюшницами з пальниками або свічками. Однак, на природі, далеко від дому, приготувати фондю навряд чи вийде, через відсутність змінної напруги мережі. Тим не менш, якщо при купівлі, очі зупинилися на электрофондюшнице, то бажано брати модель зі світловим імітатором полум’я, що буде створювати чарівний ефект палаючого вогню.
Автор: Інна Рябініна, спеціально для Кулинарочки.ру
