Діти в Середні Століття не навчалися в школах, як в сучасному світі. Кожна людина проживав кілька основних періодів. Першими з них були дитинство, дитинство і отроцтво. Хлопчики завершували цей період в 14 років, а дівчата в 12. З цього моменту вони могли починати самостійне життя, і вступати в шлюб. У цей період діти не проходили через спеціальне виховання. Немовлята аристократичного походження выхаживались годувальницями, а діти простих людей, вибравшись з колиски, ходили по кухні до тих пір, поки вони не ставали здатні займатися чим-небудь корисним.
Єдиним оплотом освіти в ті часи була церква. У монастирях хлопчики могли отримати базову освіту, при цьому дисципліна у них не була жорсткою. В цілому, дітям давали відносну самостійність, проте якщо дитина в майбутньому мав стати спадкоємцем або засобом для політичного впливу, ситуація змінилася принципово. Це стосувалося і дівчат знатних родів, яких найчастіше видавали заміж за бажанням батьків, які забезпечували їх усім необхідним для цього. Натомість діти повинні були проявляти послух.
Однак діти в Середні Століття вмирали досить часто, що свідчить про слабку прихильності батьків до своїх дітей. Багато дітей не доживали і до 7-8 років, лише після цього вони могли оцінюватися як цінні робочі руки, про втрату яких слід було б переживати.
Тим не менш, населення європейських держав постійно зростала, оскільки народжуваність була надзвичайно високою. Жінка за своє життя могла народити до 15 дітей. Крім того, розроблена в античні часи техніка, що дозволяє уникнути вагітності, а також аборти були заборонені церквою. При цьому переслідувалися і акушерки, які могли б полегшити пологи жінкам. Церква встановила правила, згідно з яким одружуватись не могли юнак і дівчина з спорідненістю ближче, ніж до 6 коліна. Це, втім, не заважало знаті обходити ці правила, укладаючи за допомогою видачі своїх дочок заміж вигідні договори і мезальянсы. Для селян же таке правило було в тягар – вони були змушені шукати собі пару в селах, розташованих далеко від їхнього місця проживання. В цілому, дитинство в часи Середньовіччя практично не цінувалося, а саме поняття дитина в деяких містах було синонімом слова «дурень».