Майже 5% батьків всіх новонароджених зіткнулися з діагнозом “дакріоцистит” в анамнезі своєї крихітки. Якщо говорити простими словами, то дане 
захворювання відноситься до офтальмологічним і являє собою запалення слізно-носового каналу. Зондування слізного каналу у новонароджених є основним методом вирішення такої проблеми, правда не всі батьки готові на таке, і побоюються наслідків.
Зондування слізного каналу у новонароджених: наслідки, яких варто побоюватися
Хоча ця процедура відноситься до нескладних операцій, все-таки вона вважається хірургічним втручанням. Щоб бути впевненими в успішному результаті зондування, доручити його можна тільки професіоналам з досвідом роботи! Чого варто побоюватися? По-перше, невідомо, як поведе себе організм дитини при отримання наркозу, по-друге, в результаті проколу може утворитися рубець, який теж може стати причиною повторного дакріоциститу. Не буде зайвим нагадати, що зондування краще проводити в ранньому віці, поки пробка ще більше не огрубіла, а малюка можна легко втримати.
Після зондування лікар дасть рекомендації, до яких варто уважно прислухатися і виконувати їх в точності до слова: це дозволить домогтися бажаного результату – здоров’я вашого малюка.
Навіщо може знадобитися зондування?
Однією з основних причин може стати щільна желатинозная пробка, яка після появи малюка повинна самостійно розірватися. Відповідно, якщо це не відбувається, у слізному мішечку починається збирається рідина, яка призводить до розвитку запалення (дакріоциститу). Крім того, вона служить сприятливим середовищем для розмноження бактерій і грибка. Причинами запалення слізно-носового каналу також часто стають вроджені аномалії або особливості будови порожнини носа.
Як проявляється запалення слізно-носового каналу?
Уважні батьки помічають, що з оком (або очима дитини “щось не так” буквально в перші дні:
- очі починають закисати (спочатку після сну, а потім і під час неспання);
- спостерігається набряклість очі – внутрішнього куточка;
- дитина плаче без сліз;
- з’являються виділення гнійного характеру при натисканні на слізні точки.
Як лікується дакріоцистит?
Зазвичай після постанови діагнозу “Дакріоцистит” лікар призначає новонародженому спеціальний масаж засміченого слізного мішечка. Так як робити його потрібно не менше 5-6 разів на день, то технікою даної процедури повинна оволодіти мама. Від правильності виконання масажу залежить і успіх лікування. Як показує статистика, приблизно 35 % новонароджених це допомагає. У комплексі призначаються також антибіотикотерапію та фізметоди (УВЧ на область слізного мішка, сухе тепло).
Зондування слізного каналу у новонароджених як метод лікування дакріоциститу
Якщо через 2-3 тижні результатів таке комплексне не принесе, дитині призначається зондування слізного каналу. Якщо вам здалося, що це звучить загрозливо, то робити такі висновки не потрібно – процедура триває не більше 5-8 хвилин і проводиться під місцевою анестезією. Госпіталізація після операції не потрібно, дитину можна забирати додому відразу ж. Найчастіше дитина плаче від незнайомої йому обстановки і наявності чужих людей, а не від болю або інших неприємних відчуттів.
В першу чергу доведеться здати всі призначені аналізи і пройти консультацію ЛОРа, який зможе виключити патології носової порожнини. Для того, щоб обмежити рухи дитини, його туго сповивають, а головку притримує медсестра. Потім вводиться анестетик і починається сама процедура зондування.
Зондування проводиться двома спеціальними зондами:
- З допомогою зонда Зихеля розширюється слізний канал.
- Зонд Боумена розриває желатинозную пробку.
Після цієї процедури дитині промивають очі спеціальним розчином і призначають антибактеріальні краплі з метою профілактики. Обов’язково призначається і масаж слізно-носового каналу.
