Що таке затримка мовленнєвого розвитку у дітей і як вона виявляється, повинен представляти кожен батько. Чим раніше захворювання діагностовано, тим успішніше піде лікування і тим оптимістичніше будуть прогнози на майбутнє розвиток малюка.
ЗРР — складне захворювання, причини якого часто так і залишаються нез’ясованими. Найчастіше воно визначається вже до чотирьох років, являє собою істотне відставання для даного віку від мовної норми.
Причини затримки мовного розвитку
Таке серйозне захворювання само не виникає: існують причини затримки мовленнєвого розвитку, обумовлені різними відхиленнями. Це можуть бути:
- патології внутрішньоутробного розвитку;
- родові травми;
- підвищений внутрішньочерепний тиск у дитини;
- дислексія в результаті генетичної схильності;
- психічні розлади;
- фізичні травми;
- зниження слуху;
- захворювання головного мозку;
- недорозвиненість м’язів рота і обличчя.
Якщо причини затримки мовленнєвого розвитку залишаються нез’ясованими, це ускладнює курс лікування, так як провокуючий фактор при цьому продовжує працювати. Тому дитині з ЗРР необхідно комплексне обстеження. Тільки так лікарі можуть поставити чіткий діагноз. Але як виявити захворювання на ранніх етапах?
Симптоми ЗРР
Існують певні симптоми і ознаки затримки мовленнєвого розвитку, які можна виявити вже в ранньому віці. Для цього батькам рекомендується ознайомитися з віковими нормативами розвитку мовлення:
- 4 місяця: активна реакція на звернення дорослих — посмішка, плач, агукання;
- 9-12 місяців: спроби вимовити прості літерні сполучення (на-на-на, ба-ба-ба та ін);
- 12-18 місяців: реакція на імена рідних і слова, які позначають навколишні предмети;
- 1,5–2 роки: самостійне складання простих словосполучень і речень (підмет + присудок), виконання простих прохань («дай м’ячик», «принеси ведмедика» та ін);
- 3-4 роки: самостійна побудова міні-пропозицій, чітке, без дефектів вимову слів.
При виявленні відхилень від зазначених вікових норм, це вірна ознака затримки мовленнєвого розвитку, з яким потрібно обов’язково звернутися до фахівця — психолога, невролога, логопеда. Тільки вони можуть точно визначити, чи варто турбуватися, і дадуть професійні поради щодо лікування та профілактики захворювання.
Діагностика
Комплексна діагностика затримки мовного розвитку у дітей передбачає різні обстеження:
- сурдолог оцінює слух і виявляє його проблеми;
- проводиться вікове тестування: тест для виявлення рівня психомоторного розвитку (денверський), за шкалою раннього мовного розвитку, за шкалою Бейлі (оцінка розвитку новонароджених);
- бесіда з батьками виявляє способи спілкування дитини з ними;
- визначається моторика м’язів особи, якщо є утруднення при грудному вигодовуванні і спостерігається нездатність малюка повторювати мовою руху;
- порівняння відтворення і розуміння мови;
- з’ясовується стимуляція мовного розвитку допомогою аналізу відомостей про домашньому вихованні дитини, його оточенні, яке має допомагати йому спілкуватися.
Діагностика ЗРР передбачає з’ясування причин затримки, а для цього необхідно пройти таких фахівців, як невропатолог, логопед, психіатр, дитячий психолог. У ряді випадків потрібні аналізи роботи головного мозку — ЕКГ, МРТ, ЕХО-ЕГ та ін.
Лікування затримки мовного розвитку
При своєчасному виявленні (до двох років) лікування затримки мовного розвитку при спільних зусиллях батьків і лікаря закінчується успішно. Помилково вважати, що при цьому буде досить логопедичних занять. Даний фахівець може ставити вимову букв і звуків, тоді як корекція передбачає комплексне лікування у різних спеціалістів.
- Лікарська терапія
При ЗРР нерідко призначаються медикаментозні препарати різного дії, які допомагають відновити мову. Кортексин, нейромультивит, актовегін, лецитин виступають в ролі «активного живлення» для нейронів мозку. Когитум — препарат, «подхлестывающий» діяльність мовних зон. Ліки виключають самолікування і призначаються тільки неврологом або психіатром.
- Лікувальні процедури
Магнітотерапія і электрорефлексотерапия вибірково відновлюють роботу центрів головного мозку, які відповідають за дикцію, мовленнєву активність, словниковий запас, інтелектуальні здібності. Однак у электрорефлексотерапии чимало протипоказань: судомний синдром, епілепсія, психічні розлади.
- Альтернативне лікування
Індивідуально для кожної дитини можуть бути обрані дельфінотерапія або іпотерапія.
- Педагогічна корекція
Лікарська допомога надається нерезультативною при відсутності допоміжного педагогічного впливу. Дефектолог коригує (виправляє і послаблює) негативні тенденції розвитку, попереджає виникнення вторинних відхилень і труднощів. Він використовує для цього наочні, технічні, практичні засоби реабілітації, регулярно проводить з дітьми ігрові заняття за індивідуальним планом. Для лікування загальної методики немає: допомогти може тільки індивідуальний підхід.
- Логопедичний масаж
При затримці мовного розвитку у дітей логопедичний масаж — дуже ефективна процедура, коли спеціаліст впливає на певні точки язика, губ, щік, рук, мочок вух. Залежно від індивідуальних показників, можуть призначити зондовий масаж Новікової, масаж Краузе, Дьякової, Приходько.
- Вправи
Дефектолог і батьки вдома повинні виконувати з дитиною ігрові вправи, спрямовані на розвиток лицьових м’язів, рухливості мови, слухового апарату. Пісеньки, звуконаслідування, казкотерапія, скоромовки, артикуляційна гімнастика для особи, вправи для дрібної моторики рук — розробок дуже багато, ними треба користуватися, вибирати за порадою фахівців і регулярно займатися з малюком.
Батьки при цьому не повинні залишатися осторонь і покладати всі надії тільки на лікарів. З такою дитиною потрібно займатися не тільки щодня, а щогодини, що вимагає чимало часу і сил.
Наслідки захворювання
Наслідки затримки мовленнєвого розвитку можуть бути наступними:
- відставання від однолітків в інтелектуальному і психічному розвитку;
- збільшення цієї різниці з роками;
- труднощі при навчанні в школі: нерідко встає питання про переведення дитини в корекційну (допоміжну) школу.
Набагато легше попередити захворювання, ніж вилікувати його. Тому батькам потрібно як можна більше спілкуватися з дитиною вже з внутрішньоутробного розвитку. Розмовляйте з ним, слухайте його, цікавтеся його внутрішнім світом — діти, що ростуть в любові і турботі, рідко відчувають труднощі з розвитком мови.
