Ритм сучасного життя, коли треба постійно поспішати, щоб встигати «дуже важливе місце» і бути там «в потрібний час», вдосконалення засобів пересування, технологій, які нас оточують та без яких ми вже не уявляємо наше життя і т. д.
Все це несе з собою не тільки позитивні, але і негативні штрихи і таїть чимало небезпек, одна з яких — травматизм.
Закрита травма живота небезпечна тим, що її зовнішні ознаки можуть бути відсутніми, а внутрішні органи пошкоджуються.
Так, травми, летальних наслідків знаходяться на третьому місці, після онкологічних і серцево-судинних захворювань, а смертність від них займає 10% серед всіх випадків. Співвідношення травм між чоловіками і жінками примірної 4 : 1. А що стосується причин непрацездатності людей активного віку і дітей, то травма тут взагалі стоїть на першому місці.
У цій статті розглянемо один з видів травм, зокрема, про закритій травмі живота, яка вважається однією з актуальних проблем хірургії і займає особливе місце серед інших видів травм.
В чому особливість закритої травми живота.
Слово «травма» перекладається з грецької мови, як рана. Та бувають ці «рани-травми» самими різними: і черепно-мозковими, і грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок і т. д., і, звичайно ж, бувають травми живота. Про одній групі цих травм поговоримо докладно.
Травми живота взагалі — це величезна група важких пошкоджень внутрішніх органів, які в більшості випадків становлять загрозу для життя пацієнта. Бувають такі травми відкритими і закритими.
Коли мова йде про відкритих травмах, наприклад, вогнепальних або ножових пораненнях і т. д., то без уваги залишити їх неможливо, і алгоритм дії передбачає негайне звернення в хірургічний стаціонар, щоб виконати ревізію рани і ранового каналу, первинну хірургічну обробку і так далі.
Якщо ж говорити про закритих (ще їх називають тупими) травмах живота, то тут алгоритм дій передбачити досить складно і він дуже і дуже індивідуальний, як у випадку кожного пацієнта, так і у випадку кожної травми.
Труднощі виникають вже на первинному етапі діагностики, адже при таких травмах пошкодження шкірних покривів, синців і саден, може і не бути, до того ж наслідки травми можуть проявитися не відразу, а через деякий час. Цей «світлий проміжок», коли безпосередньо після травми людина відчуває себе «начебто непогано і його ніби нічого особливо не турбує», присипляє пильність хворих. І часто, коли пацієнт звертається за допомогою, ефективність її виявляється вже значно нижче тієї, яка могла б бути, якщо б її, цю першу допомогу, надали в перші години після травми.
Наприклад, хворий потрапляє в стаціонар через 12 годин після тупої травми живота, в результаті якої стався розрив кишечника, про який він, природно, не підозрював. Дванадцять годин — питається, багато це чи мало? Виявляється, в даному випадку ситуація вже критична і втрачені величезні шанси на сприятливий розвиток подій, оскільки за цей час розвивається перитоніт з усіма її важкими наслідками.
З приводу труднощів у діагностиці можна додати і такий момент.
Люди поступають в стаціонар у різних станах, але дуже часто вони не зовсім адекватні.
- По-перше, в більшості випадків, приблизно в 50-60% це стан шоку — уявіть, що людина впала, наприклад, з третього поверху або потрапив під машину. Наскільки точно він зможе описати, як він себе почуває і що у нього болить? Зрозуміло, що не завжди його пояснення достовірні.
- По-друге, зустрічається чимало пацієнтів, що знаходяться в алкогольному сп’янінні або під впливом седативних або наркотичних засобів, наприклад, після бійок, з якими також спілкуватися досить складно.
Які причини їх виникнення.
Причини всіх травм, які з кожним роком все більш складні і важкі — механізація та індустріалізація нашого життя, її урбанізація. Навколо нас все більше машин, які пересуваються з усе більшою швидкістю, все більше складних механізмів, травмуючих нас. Ми кудись поспішаємо, падаючи, потрапляючи в аварії і т. д.
Найчастіше причиною звернення в стаціонар з приводу закритої травми живота є дорожньо-транспортні пригоди. (Про надання першої допомоги при ДТП, описано тут). На другому місці можна назвати, напевно, «побутові» випадки отримання травм, наприклад, від ударів, отриманих у бійці, від падінь. Ну і, на третьому місці — травми, отримані на робочому місці, наприклад, те ж падіння з висоти або удар копитом в живіт великої тварини.
Кожна з закритих травм живота характеризується своїм механізмом виникнення, своєю складністю, містить дуже багато нюансів — якої сили був удар, з якого боку, під яким кутом і т. д. і т. п.
Не забувайте, що в животі багато органів і, як показує практика, найчастіше уражається при травмі не один з них, а кілька. До того ж, найчастіше лікарям доводиться стикатися з так званими «поєднаними травмами». Наприклад, у пацієнта бувають травми живота разом з травмою грудної клітки, або з черепно-мозковою травмою, або з травмами нижніх кінцівками і т. д. Тому від лікаря вимагається велика обізнаність в діагностичних і лікувальних прийомах із суміжних галузей медицини.
Чим загрожує людині закрита тупа травма живота.
Ускладнень, які можуть загрожувати, за великим рахунком два:
Ці ускладнення можуть бути, як окремо, так і разом.
Також може бути забій та/або розрив черевної стінки, але цей діагноз ставлять після того, як виключають перші два, так як вони набагато серйозніше.
В черевній порожнині є паренхіматозні і порожнисті органи. Паренхиматозными називають внутрішні органи тіла, що складаються з певної, «своєї», суцільної тканини паренхіми. Вона включає в себе «головні» клітини органу, які власне і виконують властиві саме йому функції (наприклад, для печінки — гепатоцити) і сполучну основу (строму), в якій розташовуються лімфатичні і кровоносні судини, протоки і нерви. До таких паренхіматозних органів в черевній порожнині відносять печінку, підшлункову залозу, селезінку, нирки.
Порожнисті органи черевної порожнини ті, які відносяться до шлунково-кишкового тракту: стравохід, шлунок, 12-перстная кишка, тонкий і товстий кишечник, а також сечовий міхур, що відноситься до сечостатевій системі.
Так от, травма полого органу небезпечна тим, що його вміст надходить у черевну порожнину і, в результаті запалення очеревини, розвивається перитоніт, а травма паренхіматозного органу небезпечна внутрішньою кровотечею.
Як швидко розвиваються зазначені ускладнення.
Все залежить від механізму травми — якої сили був удар, будь-то результат бійки або ДТП, з якої висоти сталося падіння, в результаті якого отримана травма живота і т. д. Якщо розірвався великий кровоносну судину або паренхіматозний орган, то людина втрачає свідомість відразу від больового шоку, втрати крові, від різкого падіння тиску та ін.
Для більшого розуміння, таке порівняння: уявіть, що людина йде по рівній прекрасною дорозі, навколо співають пташки, світить сонечко і раптом…, він абсолютно несподівано для себе, провалюється в глибоку темну яму. Що він відчуває? Приблизно в такій же ситуації виявляється при глибокій травмі наш організм — шоковий стан. При цьому, в першу чергу реагують життєво важливі органи — мозок, легені, серце, їх функція різко змінюється: у них порушується мікроциркуляція, починається гіпоксія, включається механізм взаимоотягощения — одні органи компенсують свою роботу за рахунок інших. Якщо в такому випадку не надати термінову, буквально на місці події, допомогу, людина може загинути на місці.
Якщо ж ушкодження не були настільки сильними як описані вище, то на початковому етапі людина особливих симптомів може взагалі не відчувати — «просто болить, як після удару». Крім того, в організмі включаються механізми компенсації, особливо якщо людина молода, вони дуже навіть підтримують його. Але, як говорилося вище, це приховує величезну небезпеку — втрачається дорогоцінний час.
Що стосується розриву порожнистого органа, наприклад кишечника, знову ж таки все індивідуально, залежить від того, наскільки великий цей розрив, від кількості излившегося в черевну порожнину та ін.
Очеревина відразу ж реагує на чуже для неї вміст і приблизно через 6 годин вміст починає перетворюватися в гній.
В принципі, від розриву порожнистого органа зміни не сумісні з життям розвиваються не так швидко, як від кровотечі. Але знову ж таки, все це — в порівнянні. Кровотеча може бути не стрімким, а порожнистий орган може повністю розірватися, і тоді картина буде виглядати по-іншому — навпаки.
Які органи черевної порожнини травмуються більше або частіше.
Все залежить від механізму травми. Оскільки підшлункова залоза та нирки розташовані «більш глибоко», при прямому ударі в живіт вони травмуються трохи рідше, ніж, наприклад, печінка, селезінка або кишечник. А якщо говорити про падіння з висоти, то можуть травмуватися які завгодно органи і як завгодно сильно.
У так званий період «уявного спокою» особливих симптомів може і не бути. Наприклад, біль у ділянці черевної стінки або бічних відділів живота людина може просто віднести до попереднього удару, а не до пошкодження внутрішнього органа. Болючість при пальпації теж можна віднести до того ж. Симптоми подразнення очеревини — напруження м’язів передньої стінки, нудота і блювання, також як хворобливі сечовипускання і кров у сечі (при пошкодженні нирок і сечового міхура), з’являються трохи пізніше.
Якщо була травма, сильний удар чи щось подібне, не полінуйтеся піти до лікаря або відвести до нього свого «родича – друга — знайомого» і т. д., щоб перевіритися і виключити ймовірну небезпеку. У такій ситуації не можна лягати спати ні в якому разі! Поки людина спить, організм витрачає енергію тільки на дихання, він не відчуває, як слабшає, його свідомість «вимкнено», а це дуже небезпечно.
Випадок з життя: У другій годині ночі друзі привели додому молодого чоловіка, з яким напередодні відбулися неприємні події, в результаті яких, він був травмований. Він відчував себе погано, до того ж присутнє алкогольне сп’яніння. Мама, звичайно ж, засмутилася через події, але була рада вже тому, що син будинку, спить на рідному дивані. Насторожилась вона у другій годині дня, коли син все ще спав і з своєї кімнати так усі й не виходив. Мама викликала швидку допомогу, молодого чоловіка привезли до лікарні, провели обстеження. Виявилося, що у нього була поєднана травма — крім закритої травми живота ще й черепно-мозкова. Найстрашніше те, що за час сну, а з моменту травми пройшло більше 12 годин, у пацієнта розвинувся перитоніт, тобто вміст, що вилилася в черевну порожнину з порожнистих органів, вже перетворилося в гній. Було зроблено все можливе, пацієнта прооперували, але… на жаль, через 3 дні він помер від сепсису. Дуже шкода, що було втрачено стільки часу і пропущені всі терміни надання невідкладної допомоги.
Але повернемося до симптомів. Якщо до лікаря ви не пішли, а вирішили все ж почекати, що буде далі, то повинно насторожити наступне: з’явилася і посилюється блідість шкірних покривів, сухість у роті, спрага, «мушки» перед очима, наростаюча слабкість і запаморочення, спочатку почастішання пульсу (щоб підтримати падаюче тиск), а через час його уражень, аж до ниткоподібного (коли тиск впав) — то до лікаря треба не йти, а БІГТИ. Так як це означає, що механізми компенсації, які забезпечували період «уявного спокою», практично вичерпали свій ресурс, дають декомпенсацію, і скоро людині стане зовсім погано. При такому розкладі — «довго вдома, може, нічого й не трапиться», свій «золотий час» пацієнт втрачає; і з ситуації, що склалася до того часу, буде вже складніше вийти і йому, і лікаря.
Які пропонують обстеження, щоб уточнити діагноз.
Послідовність кроків у діагностиці закритої травми живота точно вказати неможливо — все дуже індивідуально. Грає роль і стан хворого на момент надходження, і те, що відбувається в динаміці, і скільки часу минуло після пригоди і, звичайно ж, механізм травми. Адже зрозуміло, що лікар буде діяти абсолютно по різному, якщо за півгодини пацієнт втратив півлітра крові, або за добу — 50 мл
У загальних рисах можна сказати, що при надходженні пацієнта до лікарні, в першу чергу, збирають докладний анамнез — історію події, тобто лікарі опитують самого потерпілого або, якщо пацієнт без свідомості, супроводжуючих його осіб. Коли все сталося, яким чином, тобто з’ясовують весь механізм появи травми. Важлива кожна дрібниця, адже на тілі може взагалі нічого і не бути, ніяких ознак травми.
Після такого опитування вже можна припускати якийсь певний алгоритм діагностики: що підозрювати в першу чергу — геморагічний або перитоніальний синдром.
Якщо передбачається перший, тобто кровотеча, то для обстеження береться так звана червона кров: визначається рівень еритроцитів, гемоглобіну та ін, — тих показників, які допоможуть визначити ступінь крововтрати.
Далі, може бути призначено УЗД, яке покаже, чи є в очеревині якась рідина.
Для визначення типу рідини (це може бути кров, сеча, вміст ШЛУНКОВО-кишкового тракту) призначають лапароскопію або лапароцентез. Головне, щоб пацієнт як можна швидше потрапив до лікарів, а вони вже по ситуації обов’язково розберуться, як чинити, щоб зробити все можливе для її порятунку.
Завжди необхідна операція.
Кровотеча — це майже завжди показання до операції, воно дуже небезпечно і перше, що треба зробити при обстеженні — це виключити його або зробити кроки для його зупинки. Але іноді дійсно, трапляється так, що можна обійтися і без операції, коли пошкодження не дуже велика і втрата крові не представляє загрози для життя. Але, звичайно ж, необхідно постійне спостереження.
Чи можна при травмі живота надавати допомогу вдома.
Бажано все ж одразу їхати до лікаря і не розвивати самодіяльності. Якщо людина потрапила в аварію, впав з висоти, краще укласти його рівно, не перевертати, адже в таких випадках часто бувають поєднані травми, переломи, в тому числі і шийного відділу хребта. Треба звільнити потерпілому дихальні шляхи. При масивному відкритому кровотечі накласти пов’язку, що давить. Якщо є переломи кінцівок бажано накласти шини. Але всі ці маніпуляції вимагають якихось мінімальних медичних знань, так що краще звертатися як можна швидше за медичною допомогою.
Якщо травми серйозні, при виклику швидкої допомоги НЕ ЗАБУВАЙТЕ сказати, що стан пацієнта тяжкий і що необхідна реанімаційна бригада, так як часто в таких випадках треба вживати термінові ПРОТИШОКОВІ заходи, від яких залежить життя пацієнта і його подальше лікування.
Швидкість надання допомоги дуже важлива, і одну годину має величезне значення, адже не дарма у хірургів навіть є вислів — «золотий час».
Щоб була зрозуміла вся небезпека травматизму, за статистикою, близько 50 % з тих, хто отримує серйозні травми, наприклад, потрапляє в аварії, помирає на місці. 30% втрачають життя в перші години після події, ще до надання лікарської допомоги — по дорозі в лікарню, при обстеженні і т. д. Зауважте: при серйозних травмах близько 80% пацієнтів прощаються з життям ще до того, як звертаються до лікаря.
Амбулаторний сегмент при серйозних травмах виключається. В поліклініці можна пройти об’єктивне обстеження, але направлення на УЗД дійсно можна отримати в порядку черги.
При будь-яких травмах — живота, грудей і т. д., пацієнти можуть одразу звертатися в Лікарню Швидкої Медичної Допомоги. Щоб потрапити в лікарню, можна викликати швидку допомогу або дістатися до неї на своєму транспорті — вас обов’язково візьмуть. Головне — пройти огляд як можна швидше.
Будь-який хворий, який звертається в Лікарню Швидкої Допомоги з травмою, буде обстежений і, в залежності від стану, його госпіталізують і нададуть кваліфіковану медичну допомогу чи йому будуть надані рекомендації для амбулаторного лікування, якщо стан не буде загрозливим.
Ну, і наостанок, традиційні рекомендації дуже прості — при травмах, як можна швидше звертайтеся до лікарів і не займайтеся самодіяльністю. Пам’ятайте про правило «золотого години» і бережіть себе!
