Питання про правильність виховання дітей – найважливіший для кожної сім’ї в будь-якій точці світу. Всі діти однакові – напевно, так воно і є, але все-таки виховання дітей у різних країнах не може не відрізнятися, точно так, як відрізняються культура, традиції та менталітет різних народів. У 21 столітті актуально розвивати малюка всіма доступними методами. Так може в іншій культурі є чому повчитися і взяти собі на озброєння кілька правил виховання дітвори?
Як проходить виховний процес у японців?
Спокою японців і їх дисциплінованості може позаздрити кожен. Як їм вдається виховати своїх спадкоємців так само суворо, як вони були виховані самі? На це питання японці відповідають дуже чіткою структурою виховних заходів: до 5 років маленького японця все дозволено – він має право вередувати, пакостити, всіляко виявляти свою волю, але як тільки йому виповниться 5, про потрапляє під жорсткий батьківський контроль – у всьому ставляться рамки дорослими. По суті, дитина відчуває себе, як раб, виконуючий волю старших. Але ця мука виховання триває до 15 років, а після він стає повноправною людиною, вже до нього не ставляться, як до дитини. Японці ніколи не кричать на свою малечу і не повчають її на людях, а тільки наодинці пояснюють, що не так.
Як виховуються діти в США?
Виховання дітей у різних країнах трохи схоже на виховання дітвори в США, тому що американці приймають найдемократичнішу та різноманітну манеру виховання. Вона полягає у таких правилах:
- не карати дитину більше, ніж позбавленням перегляду телевізора або «стільцем мовчання»;
- відвідувати всією сім’єю міські, шкільні та інші свята, веселитися на карнавалах і разом відзначати сімейні свята;
- мати займається дітьми повноцінно, не поспішає виходити на роботу;
- бабусі не залучені у процес виховання, бо багато з них енергійні працюють жінки;
- з маленького віку дітям розповідають, що вони скрізь і завжди мають право на свою точку зору і свої бажання.
Як це відбувається в Канаді та Великобританії?
Канадцям все дозволено: мета батьків маленьких канадців – максимально розвивати своє чадо, все йому дозволяти і намагатися всім потрібним забезпечити. Такі діти ростуть в любові, з почуттям свободи і вибору з ранніх років, покарань практично не буває ніколи.
Виховання дітей у різних країнах не може зрівнятися з англійським вихованням. Це особливий прославлений вид виховання дітей. Вік жінки-матері найчастіше в межах 35-40 років, тобто рішення про народження дитини приймається лише тоді, коли кар’єра твердо закріплена за жінкою і вона цілком забезпечена. Англійські мами люблять допомогу нянь, які з дитинства до юнацтва можуть возитися з дітьми господарів, не тільки виховуючи їх, але й навчаючи наук і манерам. У всіх місцях, де з’являється дітвора, все повинно бути передбачено для дітей: ремені безпеки, спеціальні крісла і зони, щоб мінімізувати ризики травми для малюків. Що характерно, діти виховуються з почуттям власної гідності з пелюшок.
Як виховують дітей французи?
Французи люблять років так до 30 жити з батьками і нічого поганого в цьому не бачити. Мама не докучає дитині або підлітку, навпаки – вона зайнята на роботі весь час, чадо не звикло бачити її будинку, грає з ним. Для цього є садки, в яких карапуз всьому вчиться сама, в колективі. Бабусі не стосуються проблеми виховання, вони досить холодно ставляться до онуків, сім’я сама займається вихованням своїх дітей. Діти повинні з дитинства бути самі собі цікавими, розвиватися творчо і соціально разом зі своїми однолітками.
Це далеко не всі приклади закордонного виховання. Але хочеться зазначити, що який би метод батьки не вибрали, вони повинні віддавати собі звіт в тому, що саме вони будують майбутнє своїх дітей.