Загадки, вірші, прислів’я та приказки про місяць лютий
Останній зимовий місяць, самий короткий по днях, але, мабуть, найдовший за відчуттям часу. Вже хочеться весни, а лютий все тягнеться і тягнеться. Але довго сумувати не доведеться, ближче до кінця місяця розпочнуться свята – 23-е лютого, так і масляна частенько захоплює частину цього місяця.
Загадки про лютий
Після брата Січня
Буде чергу моя.
На допомогу мені поспішають два друга:
Снігова заметіль і завірюха.
Сніг пухнастий по землі
Жене вітер …
(лютому)
Високосний довгий рік
День у подарунок принесе.
Але віддасть його не маю,
Не червня-вересня.
І не березня, не квітню.
А подарує …
(лютий)
Сонце освітило землю,
Зиму у відпустку відпустило.
Тільки нам зовсім не шкода,
Що коротше став …
(лютий)
Сніг снопами валить з неба,
Вздовж доріг кучугури снігу.
Злі хуртовини та завірюхи
На село налетіли.
Налетіли, заклювали,
Дахи снігом замели.
А хлопці дивиться вдалину –
Скоро ль скінчиться …?
(лютий)
Всі ми знаємо, у нього
Двадцять вісім днів!
Високосний рік йде –
Зайвий день йому несе!
(лютий)
Ночами скрипить мороз,
Вдень трошки щипає носа.
День додався помітно,
Ну, так що ж за місяць це?
(лютий)
Прислів’я та приказки про лютий
У лютого два друга — хуртовина так хуртовина.
Лютий мінливий: то січнем потягне, то березнем гляне.
Він однією рукою гладить ніс, а інший за нього клацає.
Лютий місяць лютий: запитує, ніби взутий.
Лютий сильний хуртовиною, а березень капежом.
Прикмети про лютий
Якщо початок лютого погожий – весну чекай ранню, гожу.
Якщо кіт встає на задні лапи і починає шкребти стіну – буде хуртовина.
Якщо лютий буде дощовий, то таким же можна чекати весни і літа, а якщо погодливый, то чекай засуху.
Якщо лютому багато інею на деревах – значить влітку буде багато меду.
Лютий багатий снігом – квітень багатий водою.
Коли лютий мороз не візьме, то всі дороги замете.
Лютий холодний і сухий – чекай спекотний серпень.
Вірші про лютий
***
(Лана Луканова)
Лютий прийшов у кінці зими,
Холодний він, але раді ми,
Адже дуже скоро сніг зійде,
Пролісок ніжний розквітне.
***
(Тетяна Керстен)
Белокрылые хуртовини
Завивають у лютому.
Звірі сильно схудли
У тісному нірці і в дуплі.
Ми допоможемо їм трошки:
Хліб в годівницю принесемо.
По засніжених доріжках
У задрімав ліс прийдемо.
***
(Олександр Фукалов)
В лютому мороз тріскучий,
Щипає за вуха і ніс.
І снігових заметів купи
Дядько нам лютий приніс.
***
Снігурі летять на північ,
Дме вітер веселіше,
Сонце довше, яскравіше світить,
На кінець бокогрей.
Сніг твердне, леденіє,
Липне до гілок на припеке,
І мороз вже слабше
Щипає вуха, ніс і щоки.
Нехай лютий сильний хуртовиною,
Нехай криві його дороги,
Але чутні вівсянки трелі,
Що весна вже на порозі.
***
(С. Домнін)
Ух! Замети в лютому.
Ти чарівниця, Зима.
Тихо дрімають в кришталі
І дерева і будинки.
***
(Н. Зубарєва)
Я – лютий, я молодший син,
Я хуртовин пан.
Всіх вас вітром застужу,
У сніжному вихорі закружу,
Особи снігом заліплю
І в заметах втоплю,
Сніг насыплю без розбору
І в кишені, і за воріт!
Не боїться дітвора!
Не йде з двору!
Бабу снігову катає
І щосили грає в сніжки!
***
(С. Маршак – до 23-го лютого)
Дмуть вітри у лютому,
Виють в трубах голосно.
Змійкою мчить по землі
Легка поземка.
Піднімаючись, мчать у далечінь
Літаків ланки.
Це святкує лютий
Армії народження.
***
(М. Гергаулова)
У лютому метуть завірюхи,
У лютому ще зима,
Але весняні капання
Снилися мені вже вчора.
Снилося сонечко на небі,
Снилася перша трава.
Снилися птахи з півдня,
Вітер, і зелене листя.
Я з ранку біжу до віконця –
Диво зимовий, скрізь
Сніг і завірюха кружляють, кружляють
Білим вальсом по землі.
Але зима поступиться скоро
Всі права віддасть весни.
А поки сніг і завірюха
Нехай танцюють у тиші.
***
Е. Ярышевская
Зима в лютому свій багаж збирала:
Хуртовини, снігові замети, пургу пакувала.
Останнім всунула вогкий туман,
І до березня був складний великий чемодан!
На північ старенька котила без поспіху:
Позіхала і клацала крижинки – горішки,
Трохи почитала, трохи вздремнула,
Навіщо-то потім у валізу заглянула:
– Стривайте! Забула! Жахливий склероз!
Залишила у березні свій кращий мороз!
Пора, мабуть, до лікаря звертатися.
Прикро! Тепер доведеться повертатися!
Прощай фераль!
(Ю. Камишева)
А в повітрі застудженому
Морозу більше немає.
І знають калюжі талі
Один великий секрет.
Про те, що сонце яскраве
Розтопить лід з ранку,
Що нам пальто на курточки
Давно пора змінювати.
Що промінчики чарівні
Розсіють зимовий морок.
І полетить по вулицях
Весняний гармидер,
Зіллється з пташиним
Щебетом і унесется вдалину.
А разом з ним підуть від нас
Негода і лютий.
***
(Н. Кнушевицкая)
Налетіли один за одним,
Завели свій танок
У лютому за хурделицею завірюха,
У хмарах зник небосхил.
Щуляться пташки на гілках,
Пісеньку забувши свою,
І озябшая синичка
До теплого летить житла.
Але вже сонечко сіяє
Танцю сніговому слідом
І на землю посилає
Майбутньої весни привіт!
***
(З. Письман)
У лютому хуртовина гуляє
І танцює снігопад,
В лютому мороз грає,
В ліс йде, заметах радий.
В білосніжному вбрання,
Ліс стоїть, як велетень,
А нареченим для побачення,
Сам мороз наряд витворив.
Ліс прикрасив перлами,
Кинув снігу хмари,
Сріблиться під льодами,
Тонкою ниткою річка.
Снігурі клюють, граються,
Над ряботиння кружляють,
Білка з ялинки скаче вниз,
Хвіст на гілочці повис.
Заєць запетлял вміло,
Видно, є у зайця справа,
Прокидається наш ліс,
Багато в ньому чудес.
***
(Л. Самойленко)
Не жорстокий Лютий, не вірю.
Він на початку лише крутий.
А до весни відкриє двері
І умчиться на спокій.
А сьогодні так морозно…
Лижі я з собою візьму.
За путівцем обережно
Їх одягну – бути того…
І до березової я гаю
Швидким кроком втечі.
За спиною рюкзак не худий:
У ньому і булка, і рагу.
Пригощу я лісових братів,
Їм влаштую бенкет горою.
Для мене велике щастя
Старшій бути для них сестрою.
***
У лютому буває так:
Подивився у вікно, а там –
Ось сніжинка пролітає,
А за нею летить інша,
Третя, п’ята, шоста,
За вікном летять пурхаючи,
В сніговому вьюжном хороводі,
Повз нас зима проходить.