Загадки, прислів’я, приказки та вірші про зайця
Це невеликий довговухий звір залишив досить великий слід в слов’янському (і не тільки) фольклорі. Полювали На зайця, над ним жартували, про нього писали казки, байки та оповідання. Багато небилиці про зайців ходять до цих пір – заєць зовсім не боягуз, вірніше він не більш боязким, ніж багато інші тварини схожих розмірів, від своїх великих ворогів він тікає виключно із-за власної беззахисності, так як ні могутніх лап, ні величезних зубів у зайця немає. Зате з більш дрібними хижаками зайці відважно б’ються: вони відбиваються від ворон і сорок, інших гризунів.
Прислів’їв і приказок про зайців дуже багато, в них помічені багато характерні звички і звички зайцев. Щоправда, ставши символом боягузтва, зайцю так і не вдалося позбутись цього штампу – в більшості приказок і прислів’їв про зайця так чи інакше обігрується тема боягузтві та остраху, хоча трапляються і винятки з цього правила.
Беззахисність перед вовком чи лисицею зробила з зайця улюбленого персонажа казок і віршів, де цей маленький звір бере гору над грізними хижаками не за рахунок м’язів і сили, а за рахунок колективізму, мудрості та хитрості.
Загадки про зайця
Довговухий дуже спритно
Вранці гризе морквину.
Він від вовка і лисиці
Швидко ховається в кущі.
Хто такий він, цей сірий,
Що несеться шкереберть?
Влітку сірий, взимку – білий,
Він, скажіть, вам знайомий?
(Заєць)
Грудочка пуху,
довге вухо,
Стрибає спритно,
любить морквину.
(Заєць)
На гору бігом,
з гори шкереберть.
(Заєць)
У косого немає барлогу,
Не потрібна йому нора.
Від ворогів рятують ноги,
А від голоду – кора.
(Заєць)
Взимку біленький,
а влітку сіренький.
Нікого не ображає,
а сам боїться
(Заєць)
По полю скаче – вушка ховає,
Встане стовпом – вушка сторчма.
(Заєць)
Він любитель гризти морквину,
Їсть капусту дуже спритно,
Скаче він то тут, то там,
За полями та лісами
Сірий, білий і косою,
Хто, скажіть, він такий?
(Заєць)
Що за звір такий лісовий,
встав як стовпчик під сосною?
Хто стоїть серед трави,
вуха більше голови?
(Заєць)
Через поле навпростець
Скаче білий комір.
(Заєць)
Багато бід таять ліси,
Вовк, ведмідь там і лисиця.
Там звір живе у тривозі,
Від біди забирає ноги.
Ну-ка, швидко відгадай-ка,
Як звірятко зветься?
(Зайчик)
Довгі вушка,
Швидкі лапки.
Сірий, але не мишка
Хто це? …
(Зайчик)
Стриб-скок,
Стриб-скок,
Длинноушка –
Білий бік.
(Заєць)
Косоокий, маленький,
В білій шубці, у валянках.
Сіре черево, довге вухо.
(Заєць)
Хвіст коротший вуха,
Швидкі звички.
Мчу я, що є духу,
Мчу я без оглядки.
Хто він, вгадай-ка!
Ну звичайно … !
(Зайчик)
Не баранчик і не кіт,
Носить шубу круглий рік.
Шуба сіра – одягнена,
Шуба сіра – для літа,
Для зими – іншого кольору.
(Заєць)
Прислів’я, приказки та прикмети про зайців
Заєць сед: вже набачився він бід.
Притче зайця не будеш, а адже і того ловлять.
Без собаки зайця не зловити.
Заєць не боягуз, він себе береже.
Зайця на барабан не виманиш.
Боязкий, як заєць, блудлив, як кішка.
Поки заєць в кущах, не став казан на вогонь.
За двома зайцями ганятися – жодного не зловити.
За заячій сліду і до ведмедя доходять.
Заєць боягуз – і той любить полювати.
Зайця на гарбі не наздоженеш.
Зайця ноги носять.
Краще битися орлом, ніж жити зайцем.
Заєць скор, та є не суперечка.
І заєць від натовпу не втече.
Не шукай зайця в бору: на галявині сидить.
Заєць від лисиці, а жаба від зайця утікає без оглядки.
Вірші про зайця
Про зайця
Микола Рубцов
Заєць в ліс втік по лузі.
Я з лісу йшов додому.
Бідний заєць з переляку
Так і сів переді мною!
Так і обмір, нетямущий,
Але, звичайно, в ту ж мить
Поскакав в сосновий лісок,
Чуючи мій веселий крик.
І ще, напевно, довго
З вічною тремтінням в тиші
Думав десь під ялинкою
Про себе і про мене.
Думав, гірко зітхаючи,
Що друзів у нього
Після дідуся Мазая
Не залишилося нікого.
Про зайця
Данило Хармс
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погуляти.
Замкнув будиночок на замочок
І пішов в універмаг
Купувати собі хустинку,
Лампу, парасольку і гамак.
***
Ірина Токмакова
Стій, зайченя, не біжи
По вузенькій стежці.
Краще ти побережи
Хвостик свій куценький.
Лис крадеться уздовж стежки.
Навряд чи він шукає гриби!
Заєць-барабанщик
Валентин Берестов
За вуха зайця
Несуть до барабану.
Заєць бурчить:
– Барабанити не стану!
Немає настрою,
Немає обстановки,
Немає підготовки,
Не бачу морквини.
***
Їде Зайчик на трамваї,
Їде Зайчик, міркує:
“Якщо я купив квиток,
Хто я : заєць чи ні?”
А що всередині?
Галина Новицька
Ось замет.
-А що всередині?
-Якщо хочеш,
Подивися! –
Подивився зайченятко,
А в заметі – мишко!
Не вистачило б
зайчику ніг,
Якщо б вітер
Не допоміг.
Зайчик – плиг
На край хуртовини.
І вони в яр
Влетіли.