Загадки, прислів’я та вірші про їжаків
Рекомендовані твори для закріплення знань, отриманих на занятті з ознайомлення з природою, тема «Їжак».
Розповіді про їжака
«Їжачок»
(Н. Сладков)
Всі бачили їжака, всі його знають. І всі його люблять, хоч він на вигляд і сердитий. При зустрічі зіщулитися в кулю і невдоволено пихкає. Розсерджений моток колючого дроту. Такий відлюдний лісовий колобок: «Я від бабусі пішов, я від дідуся пішов, а від тебе-то і поготів піду».
І піде! Висуне спочатку з колючого мотка мокрий рубчастим ніс. Потім заблищить пустотливий чорний очей. Носом пошмыгает, оком покрутить – так як припустит з усіх чотирьох! Тільки п’ятки замелькают.
Лісовий колючий колобок-пліч
(Ст. Біанкі)
Жили-були старий зі старою – ті самі, від яких Колобок покотився. Пішли вони в ліс.
Старий і каже бабі:
– Глянь-но, стара, ніяк під кущиком-то наш Колобок лежить?
Старий погано бачив, та й у старої очі сльозилися. Вона нахилилася підняти Колобок, і наткнись на щось колюче. Стара: «Ой!» – А Колобок скочив на коротенькі ніжки й покотив по доріжці. Котиться Колобок по доріжці,- назустріч йому Вовк.
– Колобок, Колобок, я тебе з’їм!
– Не їж мене, Сірий Вовк, я тобі пісеньку заспіваю:
Я лісової Колобок – Колючий Пліч!
Я по коробу не скребен,
За сусеку неметений,
На сметані не мешен.
Я під кущиком ріс,
Весь колючками обріс,
Я на дотик поганий,
Мене голими руками не візьмеш!
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
Від тебе, Вовк, поготів піду!
Вовк розсердився,- хвать його лапою. Колючки в лапу вп’ялися Вовкові,- ой, боляче! А Колобок підскочив і покотився по доріжці, тільки його Вовк і бачив!
Котиться Колобок, а назустріч йому Ведмідь.
– Колобок, Колобок, я тебе з’їм!
– Де тобі, клишоногого, з’їсти мене!
Я лісової Колобок – Колючий Пліч!
Я по коробу не скребен,
За сусеку неметений,
На сметані не мешен.
Я під кущиком ріс,
Весь колючками обріс,
Я на смак поганий,
Мене в рот не візьмеш!
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
Я від Вовка втік,
Від тебе, Ведмідь, поготів піду!
Ведмідь розсердився, хотів його в пащу схопити, губи наколов,- ой, боляче! А Колобок знову покотився, – тільки Ведмідь його і бачив!
Котиться Колобок,- назустріч йому Лисиця.
– Колобок, Колобок, куди котишся?
– Качусь по доріжці.
Колобок, Колобок, заспівай мені пісеньку!
Колобок і заспівав:
Я лісової Колобок – Колючий Пліч!
Я по коробу не скребен,
За сусеку неметений,
На сметані не мешен.
Я під кущиком ріс,
Весь колючками обріс,
Я кругом поганий,
Як мене ти візьмеш?
Я від дідуся пішов,
Я від бабусі пішов,
Я від Вовка втік,
Я від Ведмедя втік,
Від тебе, Лисиця, не хитро піти!
І тільки було покотився по доріжці,- Лисиця його тихенько, одними кігтиками толк в канаву! Колобок – плюх!- у воду. Миттю розвернувся, заробив лапками,- поплив. Тут все і побачили, що це зовсім не Колобок, а справжній лісовий їжак.
Загадки про їжака
Майстер шубу собі пошив, голки вийняти забув.
(Їжак)
Під соснами, під ялинками лежить мішок з голками.
(Їжак)
Сердитий недоторка
Живе в лісовій глушині.
Голок дуже багато,
А нитки не однієї.
(Їжак)
Повзе – повзе, голки везе.
(Їжак)
Лежала між ялинками
Подушечка з голками.
Тихенько лежала,
Потім раптом втекла.
(Їжачок)
Ось голки і шпильки
Виповзають з-під лавки.
На мене вони дивляться,
Молока вони хочуть.
(Їжак)
Не кравець, а все життя з голками ходить.
(Їжак)
Між сосен, між ялинок
Бродить тисяча голок.
Але не зробити жодного стібка
Всі голки без вушка!
(Їжак)
Вірші про їжака
***
Серед палых листя тихо
Пробирається їжачиха,
А за нею слідом поспішають
Вісім маленьких їжаченят.
Каже вона ежатам,
Невдачливим хлопцям:
«Тихіше, дітки, не шуршите
І лисицю не розбудіть.
Нас лисиця не любить, злючка,
За підступні колючки
І готова всякий раз
Пополювати на нас».
Прислів’я та приказки про їжаків
Їжак малий, але і ведмедя з барлогу виживе.
Раз шукав мужик ножа, та натрапив на їжака.
Вужем в’ється, а настовбурчується їжаком.
Вірю кішці і їжаку, а тобі вже погожу.
Змінював стрижа на їжака.
Мітили в ворону, та в їжака потрапили.
Що ні хвать, то йорж та їжак.