Загадки, прислів’я та вірші про вовка

Загадки, прислів’я, приказки та вірші про вовка

Вовк… Безумовний символ злоби, сірості і сили в народній творчості. Так, вовк небезпечний, але, найчастіше, народна чутка його звинувачує у чужих, зовсім не вовчих, гріхах. «На вовка слава, а овець тягає Сава» – нечисті на руку пастухи часто приписували вовкам власні злочини. Та й ступінь небезпеки від цих звірів зараз багато в чому визначається людиною – мисливці настільки повывели так постріляли всяку лісову живність, що голодним вовкам доводиться полює в більш обжитих місцях, де неминучий конфлікт з людиною.

Є у вовків досить нехарактерні для інших звірів якості та звичаї. Навіть беззахисні птиці, в разі нападу на гніздо відважно кидаються захищати пташенят, але вовки, чомусь, так не роблять – вовченята марно кличуть на допомогу старших родичів і можуть врятуватися лише втечею. І це при тому, що вовки досить трепетно ставляться до свого потомства – вони навчають вовченят, багато возяться з ними і грають. І ще – у вовків досить дивні стосунки з собаками: здавалося б, вовкам нічого не варто “зарізати” гончих псів під час полювання (і, більш того, вовки часто нападають на собак в селах, в самому їхньому лігві), однак у лісі «сірі акули» навіть і не намагаються впоратися з собаками, безвольно тікаючи і потрапляючи прямо під постріли мисливців.

Про вовка ходить багато різних небилиць. Коріння вікової ворожості до вовка таяться щодо вовка до домашніх тварин. Сільське господарство століттями було основою існування людини, тому настільки ревно люди ставилися до факторів може поставити їх на межу голоду. У даний момент сільському господарству вовки не загрожують, але на жаль, старі гріхи ми забути не в силах.

Загадки про вовка

Сірий, страшний і зубастий
Викликав переполох.
Всі звірята розбіглися.
Налякав тих звірят …
(Вовк)

Хто взимку холодну
Ходить злий, голодний?
(Вовк)

Сірий женеться за білим,
Хоче білим пообідати.
Як наздожене – зубом клац:
Білий – бідний, ситий – …
(Вовк)

Дружбу водить лише з лисицею,
Цей звір сердитий, злий.
Він зубами клац так клац,
Дуже страшний сірий …
(Вовк)

На вівчарку він схожий.
Що ні зуб – то гострий ніж!
Він біжить, вискаливши пащу,
На вівцю готовий напасти.
(Вовк)

Сірувато, зубовато.
По полях нишпорить,
Телят, ягнят шукає.
(Вовк)

Прислів’я, приказки та прикмети про вовків

Вовків боятися – в ліс не ходити.
І вовки ситі, і вівці цілі.
Віділлються вовку і овечкіни слізки.
Скільки вовка не годуй, він у ліс дивиться.
Дешево вовк в пастухи наймається, та світ подумує.
На вовка слава, а овець тягає Сава.
Вовка зуби годують, зайця ноги носять, лисицю хвіст береже.
Вовк – не пастух, свиня – не огородник.
Вовка б’ють не гонкою, вовка б’ють прийомом.
Вовка в плуг, а він у луг.
Худо вівцям, де вовк воєвода.
Вовк кожен рік линяє, та все сер буває.
Вовка видно і в овечій шкурі.
Вовк вовка не з’їсть.
Вовк вовком не труїться.
Бачачи козу, вовк забуває грозу.
Вовка словом не вб’єш.
Вовком родясь, лисицею не бувати.

Вірші про вовка

***

Серед валежин, між корінням,
Отрывши яму для житла,
Зростала волчиная сім’я…

Вовк

Георгій Петровський

Вовк худий вздовж лісу блукає…
Аж живіт прилип до спини.
Навіть рот бідолахи зводить;
Час наближається до весни.
Пробирає вовка холод,
А в селі – краса!
Тут, у лісі, жахливий голод,
Ну а там – сама мрія:
І козенята, і баранці,
Можна з’їсти і півня,
«Марси», «Снікерси», фісташки,
І інша нісенітниця.

Вовк

Саша Чорний

Вся село спить в снігу.
Ні гу-гу.
Місяць сховався на нічліг.
В’ється сніг.
Дітлахи все на льоду,
На ставку.
Дружно саночки верещать –
Їдемо в ряд!
Хто — в запряжці, хто — вершник.
Вітер в бік.
Розтягнувся наш обоз
До беріз.
Раптом кричить передовий:
«Чорти, стій!»
Стали санки, регіт замовк.
«Братики, вовк!..»
Ух, як бризнули тому!
Немов град.
Врозтіч всі з ставка –
Хто куди.
Де ж вовк? Та це пес –
Наш Барбос!
Регіт, гуркіт, сміх і толк:
«Ай да вовк!»

Вовк

Ходить-бродить сірий вовк.
І зубами клац так клац.
Шерстка як щетинка,
Здибилася на спинці.

Він грибів не хоче,
Тільки зуби точить,
Щоб з’їсти зайченя,
Мишку іль ежонка.

Що ж робити вовкові?
Їжачок дуже гострі.
Мишка ховається в норі,
Зайчик сховався на горбі.

Звірі раділи,
Вовка не бояться.
Адже у вовка зуб болить,
І від болю він скиглить.

Вовк не їсть малину,
Журавлину і горобину…
Гнався вовк за зайчиком,
Зуб поранив палицею:

– Буду їсти малину,
Журавлину і горобину.
Тільки допоможіть,
Зуб мій зціліть.

До вовка дятел підлетів,
У зубастий рот подивився.
У ньому стирчить заноза.
– Хворий вовк серйозно.

Дятел вовкові рот відкрив
Від занози зцілив.
І сказав суворо:
– Все, хворий, готово.

Слабких, вовк, не ображай
І звірів не доганяй.
Їж грибні пироги,
Якщо зуби дороги.

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання