Загадки, прислів’я, приказки та вірші про ромашці
Широко поширена лікарська рослина дуже любимо народом не тільки за свої добре відомі лікувальні властивості – здавна на пелюстках цієї рослини ворожили, повіряючи йому сердечні таємниці. «Любить – не любить, до серця притисне – до біса пошле», це про неї, про ромашці. Само-собою, що досить багато про ромашці загадок, віршів та прислів’їв з приказками – як добре відомих, так і характерних для окремих регіонів. Грецька назва ромашки – «Leucanthemum», що перекладається на російську мову як «біла квітка». Нам же ближче назва походить від латинського слова «romana», що в перекладі означає «римська», у середньовічній медичній літературі ромашку називали «Романовим квіткою». В наших краях відомо близько 50-ти видів ромашки (а всього налічується більше трьохсот видів), проте люди часто плутають і називають цим іменем майже всі квіти з білими пелюстками – пупавка, піретрум, королицю або поповник, а також і трехреберник. Також є і садово-декоративні види – іноді навіть і не здогадаєшся, що це теж ромашка. Найкориснішою вважається ромашка аптечна, також у медицині використовують і ромашку пахучу або безъязычковую.
Загадки з відповідями, а також вірші, прикмети, прислів’я та приказки про ромашках зібрані на цій сторінці. На заняттях з розвитку мовлення дошкільнят або тематичних заняттях по ознайомленню дітей з природою подібні матеріали можуть виявитися затребуваними як вихователями, так і дітьми.
Загадки про ромашці
Біла корзинка,
Золоте денце.
В ній лежить росинка
І сяє сонце.
Ми додому її візьмемо
І на стіл поставимо.
Якщо раптом ми прихворнем –
Ми її заваримо.
(Ромашка)
Стоїть в саду кучерик –
Біла сорочка,
Серце золоте.
Що це таке?
(Ромашка)
У безкрайньому полі сестрички стоять,
Жовті очі на сонце дивляться,
У кожній сестрички – білі вії.
(Ромашка)
У желтенького сонечка
Промені не гарячі,
У желтенького сонечка
Білі промені.
(Ромашка)
Стоять в луках сестрички:
Золотий у них вічко,
Білі вії.
(Ромашки)
На травинці сонця очей
Світить кожному з нас.
Але зовсім не гарячі
Сонця білі промені.
(Ромашка)
Йшов я полем по стежині,
Глянув – сонце на травинці.
Ах! Зовсім не гарячі
Сонця білі промені.
(Ромашки)
Старовинний рецепт «Про ромашці»
Якщо у кого у горлі болить, то візьми склянку знятого молока, склянку води і по одному пучку ромашки, липового меду і бузини — змішай все це разом і спар, проціди крізь ганчірку, остуди, як парне молоко і пийте замість чаю – здоровий будеш.
Ворожіння на пелюстках ромашки
Любить –
не любить,
до серця пригорне –
до біса пошле.
Вірші про ромашках
Ромашка
Наталія Майданик
Погляньте-но з віконця,
Там – ромашка,
Крапля сонця.
Пелюсточки відривай
І долю свою дізнайся!
Ромашки
Ст. Різдвяний
Знайомі з дитинства рідні ромашки
Ми рвемо на галявині біля тихої річки,
Як білі зірки, серед рожевої кашки
Вони розгорнули свої пелюстки.
***
Дівчина ворожить біля швидкої річки
Ромашки променисті губить.
І, немов сніжинки, що летять пелюстки:
Любить? Не любить? Любить!
Ти правду всю знаєш, квітка польовий,
Іль це придумали люди?
За все відповідаєш своєю головою:
Любить? Не любить? Любить!
***
Л. Ширяєва
У травні і ірис цвіте, і півонія,
Красується мак у своїй яскравій сорочці,
Але тільки знову я іду на поклін
Нехай до скромною, але милою для серця ромашці.
Байка про ромашку
Ромашка і троянда
Сергій Володимирович Міхалков
«Прошу мене вибачити за звернення в прозі! –
Скромна Ромашка сказала пишної Троянди. –
Але бачу я: кругом вашого стебла
Живе і множиться рослинна тля,
Мені здається, що в ній для вас загроза!» –
«Де вам судити про нас!» – розлютилася Троянда. –
Ромашок польовим у справи садових троянд
Не слід сунути свій ніс!
Задоволена собою і всіх знехтувавши при цьому,
Красуня загинула тим же літом, –
Не тому, що рано відцвіла,
А тому, що дружнім радою
Квітки незнатного вона знехтувала…
Хто на інших дивиться зверхньо,
Той цієї байки не зрозуміє, напевно…
Білі ромашки
Ю. Моріц
Обняла ромашка
Білу ромашку,
І стоять в обнімку –
Серце навстіж!
Річні подружки,
Білі ромашки,
Вам лісові феї
Виткали сорочки –
Не страшна їм буря,
Пильна завьюжка,
Не потрібна їм прання,
Прасування та праски.
Ось примчав вітер,
Пил зітхнула тяжко,
Але залишилася білою
Ромашкіна сорочка.
Ось пролився дощик,
Стала мокрою пташка,
Але залишилася сухою
Ромашкіна сорочка.
І знову ромашка
Обняла ромашку,
І стоять в обнімку –
Серце навстіж!
Смачно пити з кухля,
Смачно пити з чашки,
На яких ніжно
Обнялися ромашки!