Загадки, прислів’я та вірші про крота

Рекомендовані твори для закріплення знань, отриманих на занятті з ознайомлення з природою, тема «Кріт».

Добре відомо, що кріт веде підземний спосіб життя, риючи ходи і тунелі, що він практично сліпий. Про нього ходять недобрі чутки, що кріт псує городи і виїдає бульби. Це, звичайно, не правда: кріт харчується виключно личинками, черв’яками, комахами, капустянками, мишами, загалом самими різноманітними шкідниками. А якщо врахувати, що кротячі нори (кротовіни) насичують землю киснем, то виявиться, що кріт приносить відчутну користь сільському господарству.

Загадки про крота

Всі изрыл – і луг, і сад,
Землеройный апарат.
В темряві, в години прогулянки
Рив під полем провулки.
Під землею ходів нарив
Раз, два, три – і був такий.
(Кріт)

Я, друзі, підземний житель,
Землекоп я і будівничий,
Землю рою, рою, рою,
Коридори всюди строю,
А потім побудую будинок
І живу спокійно в ньому.
(Кріт)

Під землею коридорів,
Переходів цілих сто!
Там сидить господар в чорному
Хутряному своєму пальто.
(Кріт)

В одязі багатою,
А сам слеповатый,
Живе без віконця,
Не бачить сонця.
(Кріт)

Прислів’я та приказки про крота

Сліпий, як кріт.
Як кріт короткозорий.
Чекаючи кінця світу кріт собі очі повыколол.
Счаслів кріт у норі живе, що не бачить світло він сущий.
І кріт відчуває себе сильним, якщо він у своїй норі перебуває.
І кріт в своєму кутку зорок.

Прикмети про крота

Якщо кроти й миші роблять восени великі запаси – чекай сувору й сніжну зиму.

Вірші про крота

***

Шапіро Тетяна Лазарівна

Ключ залишив
Будинки кріт.
Як він в свій будиночок увійде?
Він пророет хід другої.
Так і потрапить додому.
 
***

Шапіро Тетяна Лазарівна

Жив-був дуже лагідний кріт.
Під землею рив він хід.
Подзвонив до нього вовк;
Як справи йдуть, Кротище?
Кріт відповів вовка коротко;
-Все в порядку. Все в порядку.
Він ще казав,
Та вже дуже зайнятий був.

***

День за днем, за роком рік
Хід риє підземний кріт.
Дві передніх швидких лапки
У крота, як дві лопатки.

Байка про крота

Орел і кріт

(Крилов І. А.)

Не нехтуй ради нічиєї,
Але перш розглянь його.

З боку прибувши далекій
В дрімучий ліс, Орел з Орлицею удвох
Задумали навіки залишитися в ньому
І, вибравши гіллястий дуб високої,
Гніздо собі у його вершині стали вити,
Сподіваючись і дітей тут вивести на літо.
Почувши Кріт про це,
Орлу взяв сміливість доповісти,
Що цей дуб для їхнього житла не годиться,
Що весь він майже докорінно згнив
І скоро, може бути, впаде,
Так щоб Орел гнізда на ньому не вил.
Але до речі чи Орел прийняти рада з норки,
І від Крота! А де ж похвала,
Що у Орла
Очі так пильно?
І що за стати Кротів мішатися сміти у справи
Цар-птиці!
Так багато чого з Кротом не кажучи,
До роботи швидше, порадника презря, —
І новосілля у царя
Достигло скоро для цариці.
Все щасливо: вже є і діти у Орлиці.
Але що ж? — Одного разу, як зорею,
Орел із-під небес до своєї сім’ї
З багатим сніданком з полювання квапився,
Він бачить: дуб його звалився
І придушило їм Орлицу і дітей.
Від прикрості не взвидя світла:
«Нещасний! — він сказав, —
За гордість рок мене так люто покарав,
Що не послухався я розумного раді.
Але можна ль було очікувати,
Щоб нікчемний Кріт рада могла дати добрий?» —
«Коли б ти не зневажив мною, —
З норки Кріт сказав, згадав би, що рою
Свої я нори під землею,
І що, случаясь поблизу коренів,
Добре ль дерево, я можу знати вірніше».

Соц закладки
Соц закладки