Про кропиву у віршах, загадках, прислів’ях та приказках
Додатковий матеріал до заняття-спостереження «Кропива».
Загадки про кропиві
Жорстока, як вовчиця,
Пече, як гірчиця!
Що ж це за диво?
Це ж …
(Кропива)
Не джміль, не бджола, а жалить.
(Кропива)
Ви не чіпайте мене!
Обожгу і без вогню.
(Кропива)
Зростає під парканом.
До чого ж злючий норов,
А завітала в щі –
До чого ж гарні!
(Кропива)
Тільки торкни –
Отдернешь долоню:
Обпікає трава
Як вогонь.
(Кропива)
Мені зелений окріп
Ноги голі обпік.
(Кропива)
Трава – вогонь
Спробуй чіпай!
(Кропива)
Зелена Красуня
Торкнеш, обпалюється.
(Кропива)
Силачів кличе боротися,
Але бояться Силачі!
Ох, гарячі обійми.
(Кропива)
Зелений Вогонь
Рукою не чіпай.
Рукою не чіпай!
Обпікає долоню.
(Кропива)
Росту в ярах, на лузі
Якщо торкнешся – обожгу.
Горда, невибаглива
Зелена …
(Кропива)
Прислів’я та приказки про кропиві
Жгуча кропива народиться, та у щах увариться.
Хоч кропива і молода, а вже кусається.
Хто раніше встає, той грибки збере, а сонливий та ледачий йдуть після за кропивою.
З іншим водитися в кропиву сідати.
Стара кропива сильніше пече.
Пече, як кропива, та колеться, як їжак.
Хороша ж слобода, та кропивою поросла.
Не всяка мачуха — кропива, але й не всяка падчерка — маків цвіт.
Чужими руками багато легше рвати кропиву.
Казка про кропиві
Всім відома російська народна казка про Василині-Прекрасною і Івана-царевича при вікових переказах з вуст в уста була схильна до незначного скорочення – мабуть, черговий оповідач вирішив деякі моменти в казці не вельми значними. Але саме ці «випали» моменти детально розповідали слухачам про цілющі властивості кропиви звичайної. А діло було так…
Коли Іван-царевич відправився на пошуки своєї коханої Василини Прекрасною, він, як пам’ятається, довго йшов через ліс і вийшов на галявину, де стояла хатинка Баби-яги.
Навколо хати росла небачена до того часу людиною висока диво-трава. І коли Іван вирішив пробратися крізь неї до будиночка, трава обпекла його своїми «злими» голками. не дивно, що він порахував рослина своїм ворогом і зрубав його під самий корінь.
Баба-Яга, з незапам’ятних часів страждає радикулітом, зустріла Івана вельми негостинно, за що і поплатилася після: добрий молодець, замість того, щоб сідати на лопату, просто вибіг на галявину, зібрав в руки оберемок кропиви і по-російськи відпоров злу бабу.
Після цієї «російської припарки» Баба-Яга назавжди забула, що таке радикуліт, і стала згодом другом і союзником Івана-царевича. Ось така ось вона, кропива-лобода!