Загадки, прислів’я, приказки та вірші про бобрів
Бобри відомі трудяги, вони одні із самих великих гризунів світі, а в Європі взагалі найбільший. Поява бобрів у річках і споруда ними великих загат надає дуже сприятливий вплив на місцеву екологію – в запрудах з’являється різна живність, яка є кормом для птахів, з’являється риба, так і лісових гризунів-зайців не буде загрожувати голод, вони з радістю обгризають повалені бобрами дерева. У побудованих річковими бобрами запрудах очищається вода, греблі затримують річковий мул і річка стає чистішим.
На жаль, із-за цінного хутра і неможливості ховатися або відбиватися від мисливців бобри дуже сильно страждали і страждають досі збереглися популяції нечисленні і існують багато в чому через зусиль екологічних товариств, ентузіастів-одинаків або в заповідниках.
У народній творчості річкові бобри традиційно римуються зі словом «ласкаві», їх діяльність оцінюється дуже позитивно, а постійним використанням множини підкреслюється їх колективізм і працьовитість.
Загадки про бобрів
Ось річкові майстра:
Будують будинок без сокири,
А колод і з тіни
Зведуть за день греблю.
(Бобри)
Працьовиті звірята
Будують будинок серед річки.
Якщо хто прийде в гості,
Знайте, що з річки вхід!
(Бобри)
Не потрібні нам сокири,
Ми будівельники – …
(бобри)
Той, кого звуть бобром,
Без цвяхів побудує …
(будинок)
Є в річці працівники,
Столяри і теслярі,
Вибудують греблю –
Хоч пиши картину.
(Бобри)
Зуби гострі, хвіст лопатою,
Що за славні хлопці?
Будують хати і греблі,
Валять липи й осики.
(Бобри)
Є на річках лісоруби
В сріблясто-бурих шубах.
З дерев, гілок, глини
Будують міцні греблі.
(Бобри)
Прислів’я, приказки та прикмети про бобрів
Йдуть бобри в сири бори, йдуть бобри, вони добрі.
Були бобри, а ловці будуть.
Свиню за бобра купили.
Сивина бобра не псує.
Вірші про бобрів
***
Можеш повірити,
Гарні звірі
Бобри,
Бобри і мудрі,
Бобри і ласкаві,
Можеш повірити,
Гарні звірі
Бобри!
Бобри
Новела Матвєєва
У зоопарку в затісній клітці
Безтурботно жили два бобра,
Разгрызая вербові гілки,
М’які, з відливом срібла.
Але гірчив сумом напівприхованою
Терпкий присмак листя і кори:
«Ну а де ж те, за що ми ситі?
Де робота?» — думали бобри.
Як робітників до ліні приневолишь?!
Їм би будувати, будувати та зміцнювати,
А у них для цього всього лише…
Розколотий навпіл цегла!
Підійшли бобри до нього впритул,
Половину підняли з працею,
З важливістю звалили на іншу…
З чого ж далі будувати будинок?
Що ж далі робити їм? Не знають.
Притихли. Похмуро дивляться.
Згорбилися. Про щось згадують.
Та зелених гілок — не їдять.
***
Як відомо, бобри добрі.
Добротою бобри повні!
Всім, хто хоче собі добра
Потрібно просто покликати бобра!
Лисиця і бобер
Сергій Міхалков
Лисиця помітила Бобра:
І у шубі у нього досить срібла,
І він один з тих Бобрів,
Що родини майстрів,
Ну, словом, з деяких пір
Лисиці сподобався Бобер!
Лисиця ночей не спить: «я не хитра?
Вже я не спритна до того ж?
Чим я своїх подружок гірше?
Мені теж при собі пора
Мати Бобра!»
Ось Лисонька моя, полюючи за Бобром,
Знай крутить перед ним хвостом,
Знай шепоче ніжні слова
Про те, про се…
Сива у Бобра запаморочилась голова,
І, втративши спокій і сон,
Свою Бобриху кинув він,
Вирішивши, що для нього, Бобра,
Дурна Бобриха і стара…
Спускаючись до водопою,
Покликав одного старий Їжак:
«Привіт, Бобер! Ну, як живеш
Ти з цієї… як її… з Лисою?»
«Ех, друже!- Бобер йому у відповідь.-
Життя-то у мене і немає!
Лише качки на думці у неї та кури:
То вечеря – там, то тут – обід!
З рудою стала чорно-бурої!
Їй все гуляти б так виряджатися,
Я – в будинок, вона, шахрайка,- у двері.
Скажу тобі, як звіру звір:
Повір,
Зараз мені впору хоч топитися!..
Я вже подумував, зізнатися,
Назад до себе додому податися!
Дружина простить мене, Бобра,-
Я знаю, як вона добра…»
«Біжи додому,- зауважив Їжак,-
Не те, друже, пропадеш!..»
Ось прибіг Бобер додому:
«Бобриха, мені двері відкрий!”
А та у відповідь: «Не одчиню!
Іди до своєї Лисиці в нору!»
Що робити? Він до Лисиці у двір!
Прийшов. А там – інший Бобер!
Зміст байки цей корисний і здоровий
Не так для рудих Лисиць, як для сивого Бобрів!