Загадки і вірші про оленя
Рекомендовані твори для закріплення знань, отриманих на занятті з ознайомлення з природою, тема «Олень».
Олень благородний – чудове і дуже красива тварина, це найдавніший мешканець лісів середньої смуги і півдня. Рогу прикрашають голову самця, причому це прикраса у нього змінюється з року в рік: навесні старі оленячі роги відпадають, і на їх місці починають рости нові ріжки. Люди здавна полювали на оленя, регулюючи його чисельність, оскільки великі популяції оленів досить сильно виїдають молоду поросль дерев, заважаючи природному відновленню лісу. Цих тварин цінували як з-за м’яса, так і за рогу і міцну шкіру. Ще до Великої Вітчизняної війни оленів в наших краях було досить багато, але з тих пір їх кількість неухильно знижується і тепер олені перебувають під захистом держави, чоловік охороняє і оберігає їх.
Загадки про оленя
Хоч вір, хоч не вір:
Пробігав по лісі звір.
Ніс на лобі він неспроста
Два розлогих куща.
Трав торкаючись копитами,
Ходить по лісі красень,
Ходить сміливо і легко,
Роги розкинувши широко.
(Олень)
Вгадайте, що за звір я?
У мене на лобі – дерева!
(Олень)
Б’є копитами «цок-цок»,
Сніг летить, крупа, пісок,
Знають всі, кому не лінь,
Це – північний …
(Олень)
Так, цей випадок дуже рідкісний –
На голові ростуть дві гілки.
(Оленячі роги)
Немов царську корону,
Має він свої роги,
Їсть лишайник, мох зелений,
Любить снігові луки.
(Олень)
Стрункий, швидкий,
Роги ветвисты.
Скаче по лісі весь день,
І звуть його …
(Олень)
Він рогатий і шляхетний,
Він мріє про свободу.
У зоопарку цілий день
Б’є копитом звір …
(Олень)
Боїться звір гілок моїх,
Гнізд не побудує птах в них.
У гіллі – краса і міць моя.
Скажіть діти: хто ж я?
(Олень)
Прислів’я про оленя
Дурень і коня за оленя приймає.
Де два оленя пройдуть, там і нам велика дорога.
Вірші про оленя
«Впертий оленя»
Що за дивний оленя?
Він вирішив, що він осля.
Повторював він цілий день:
«Я осел, а не олень!»
І тоді сказала мама:
«До чого ж ти впертий!
Трохи з розуму мене не звів.
Може, правда, ти осел?»
«Олень»
Агнія Барто
Не засне ніяк Сергійко,
Він роздивляється лежачи
Тонконогого оленя
На галявині вдалині –
Тонконогого оленя
Високо на стелі.
Він гарний, величавий,
Він стоїть, піднявши рогу,
А навколо темніють трави,
Розляглися луги.
Встав Сергійко на коліна,
Подивився на стелю,
Бачить – тріщинки на стінці.
Здивувався він і ліг.
Сказав на наступний день,
Коли відкрили штори:
– Я знаю, це був олень,
Але він помчав у гори.