Флуімуціл, антибіотик ІТ для інгаляцій, має властивості антибіотика і муколитика одночасно. Він є препаратом широкого спектру дії і спрямований передусім на бактерії, що є причиною захворювань дихальних шляхів. Впливає як на грампозитивні, так і на грамнегативні бактерії. Він активний відносно гемофільної палички, сальмонели, кишкової палички, стрептококів, клостридій, стафілококів. Інструкція по застосуванню даного антибіотика припускає різне його використання, від внутрішньом’язового і внутрішньовенного введення до полоскань горла і закапування в ніс.
Зміст
- Флуімуціл антибіотик ІТ: властивості та показання до застосування
- Інструкція по застосуванню
- Протипоказання і побічні ефекти
- Інструкція по застосуванню флуимуцила в поєднанні з іншими препаратами
Повернутися до змісту
Флуімуціл антибіотик ІТ: властивості та показання до застосування
Флуімуціл — це порошок, одержуваний шляхом ліофілізації. Порошок розчиняється у розчиннику, що додається до флакону. Вхідні до складу препарату інгредієнти забезпечують комплексність його дії.
Тиамфеникол впливає на хвороботворні бактерії, знищуючи інфекційну основу захворювання. Він добре накопичується в органах дихання, досягаючи максимальної концентрації вже в першу годину після введення. Ацетилцистеїн розріджує мокротиння і будь-гнійне виділення, зменшує в’язкість, посилює швидкість відходження. Крім того, він добре накопичується в таких органах, як легені, бронхи, печінку, нирки і в міжклітинному просторі. Виводиться через нирки протягом двох годин після введення.
Всі складові частини флуимуцила проникають через плаценту. Це слід враховувати при призначенні препарату вагітним жінкам.
Флуімуціл антибіотик ІТ застосовується при таких захворюваннях:
- інфекційних ураженнях горла, носа, вух і будь-яких відділів верхніх дихальних шляхів;
- бронхітах, пневмонії, абцессах легень, коклюші, емфіземі, муковісцидозі, бронхоэктазе;
- інфекційних ускладнень та їх профілактиці після проведення трахеостомії і торакальних оперативних втручань;
- туберкульоз в цілях поліпшення дренажу.
Повернутися до змісту
Інструкція по застосуванню
Розчин для інгаляцій готують на основі тих інгредієнтів, які містяться в аптечній упаковці препарату.
Інструкція щодо застосування препарату для аерозольної терапії в приладах УЗД наказує розпорошення від 3 до 9 мл 10% розчину, у разі використання в приладах з розподільним клапаном застосовується доза з меншим діапазоном допустимості — 6 мл такого ж розчину.
Інгаляції необхідно продовжувати близько 17 хвилин 3 рази на добу. У гострому періоді захворювання курс лікування повинен тривати не менше 10 днів. Якщо має місце хронічний стан, то курс необхідно продовжувати до півроку.
Для дорослих необхідно використовувати порошок з концентрацією активної речовини у 500 мг. Вміст флакона потрібно розчинити у 4 мл стерильної води для ін’єкцій. Отриманий розчин ділиться на дворазове використання протягом одного дня. Інгаляції для дітей готуються в тому ж об’ємі води, але розчиняти необхідно 250 мг порошку.
Для промивання пазух носа при лікуванні інфекційних захворювань, так і в цілях профілактики після операцій і введення препарату через трахеостому, бронхоскоп або інтубаційну трубку порошку розчин готують також на стерильній воді в концентраціях 500 мг для дорослих і 250 мг для дітей на 4 мл воли.
При лікуванні отитів і захворювань носоглотки застосовують закапування в ніс і вуха по 2-4 краплі. Приготування розчину за раніше описаним методом.
У гострий період або в особливих випадках дозування препарату збільшують. Це не відноситься до новонародженим, ослабленим і недоношеним дітям, а також пацієнтам, вік яких перевищує 70 років.
Дозування і тривалість лікування визначаються характером захворювання, віком пацієнта і динамікою його стану в процесі лікування.
Передозування загрожує посиленням всіх побічних властивостей препарату, але найнебезпечніше — це прояв ефекту суперінфекції, а також сильного дисбактеріозу.
Останнім часом для лікування гострих респіраторних захворювань стали активно застосовувати шипучі таблетки, які добре і швидко розчиняються у воді. Інструкція по застосуванню таких засобів: одна таблетка розчиняється в третині склянки води, приймається внутрішньо один раз на добу після їди. Бульбашки газу, які виділяються з такого препарату, дуже сприяють швидкому проникненню препарату в організм і досягнення необхідної концентрації.
Єдиним неприємним моментом у цьому випадку є ризик появи надсадного кашлю і задишки з причини швидкого ефекту відходження мокротиння. З цієї причини не рекомендується використовувати шипучі таблетки для лікування дітей і підлітків.
Повернутися до змісту
Протипоказання і побічні ефекти
Антибіотики є лідерами по алергічних реакцій до медичних препаратів. З цієї причини, якщо дія флуимуцила на пацієнта невідомо, необхідно провести пробне введення невеликої дози.
При внутрішньом’язовому застосуванні може спостерігатися анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія (рідко), нейтропенія, ретикулоцитопенія. Можлива реакція у вигляді печіння у місці введення препарату.
При використанні препарату для інгаляцій можлива поява подразнення слизової оболонки горла та носа, що може викликати рефлекторний кашель, нудоту, закладеність носа з-за набряків. При більш гострої реакції організму може з’явитися бронхоспазм, який необхідно знімати бронходилятаторами.
У зв’язку з вірогідністю появи різкої реакції організму на стимулювання відходження мокротиння, інструкція щодо застосування антибіотика наказує з особливою обережністю використовувати його для лікування бронхіту, пневмонії та інших захворювань дихальних шляхів у пацієнтів зі схильністю до приступів бронхіальної астми, задишки та інших проявів утруднення дихання. Обережність необхідна навіть при знаходженні пацієнта в стані ремісії.
Оскільки даний препарат може викликати деякі зміни в стані крові, інструкція по застосуванню флуимуцила рекомендує протягом лікувального курсу перевіряти склад крові і припиняти лікування у тому випадку, якщо виявляється зниження числа лейкоцитів і гранулоцитів щодо норми. Оскільки такі зміни носять оборотний характер, то для продовження лікування після необхідно скоригувати дози препарату.
З обережністю слід використовувати даний препарат пацієнтам з нирковою недостатністю. Цей же принцип розповсюджується і на недоношених дітей, і дітей у віці до двох років.
Повернутися до змісту
Інструкція по застосуванню флуимуцила в поєднанні з іншими препаратами
Такі антибіотики, як тетрациклін і його аналоги (крім доксицикліну), амфотерицин В, ампіцилін, знижують ефективність флуимуцила. З цієї причини, якщо уникнути їх спільного застосування не вдається, необхідно використовувати їх в різний час, визначивши інтервал між прийомами не менше ніж 2 години.
У поєднанні з парацетамолом ацетилцистеїн зменшує його токсичний вплив на печінку. Флуімуціл посилює вплив судинорозширювальних препаратів, у тому числі нітрогліцерину. Спільне їх використання може призвести до різкого зниження артеріального тиску.
Флуімуціл антибіотик ІТ не можна поєднувати із засобами, що пригнічують кашель. Це препарати-антагоністи.
Відсутність кашлю може призвести до застою мокротиння, в результаті чого можлива поява задишки і навіть нападів бронхіальної астми. Незважаючи на наявність протипоказань і побічних ефектів, флуімуціл можна вважати достатньо безпечним, але в той же час ефективним препаратом.
