Зміст
- Причини, що провокують хворобу
- Симптоми гострого тонзиліту та клінічні форми захворювання
- Прояв різних видів ангіни
- Можливі ускладнення, терапія і профілактика хвороби
- Антибіотики при ангіні
Поняття «ангіна» знайоме більшості людей. Зазвичай воно асоціюється з болями в горлі, високою температурою. Відразу згадується теплий чай з малиною або лимоном, солодкі таблетки Вітамін С, коли мама в дитинстві лікувала народними засобами. Але ангіна не вважається нешкідливим захворюванням. Вона має й інші серйозні симптоми і ускладнення. Наслідки перенесеної хвороби людина може відчувати протягом усього життя.
Саме слово «ангіна» походить від латинського «angere», що означає «стискати, здавлювати». Дійсно, різкий біль у горлі при ангіні здатна викликати відчуття здавлювання, що приносить дискомфорт при ковтанні. Медики частіше вживають наукова назва цього захворювання — тонзиліт. Це інфекційне ураження мигдаликів, яке викликане наявністю у глотці бактерій, різних вірусів і грибків.
Причини, що провокують хворобу
Ангіну здатні викликати різні хвороботворні мікроорганізми, найчастіше — стрептококи. Заразитися можна через предмети побуту (наприклад, ложка, кружка), які раніше використовував хвора людина. Хоча мікроби в роті завжди присутні у великій кількості, однак вони можуть активізуватися в певних, сприятливих для цього умовах.
Різке зниження температури навколишнього середовища, що відбувається навесні і восени, здатне послабити захисні функції організму і викликати хворобу. Також при переохолодженні, особливо у дітей, імунітет піддається навантаженню і не може впоратися з хвороботворними мікробами. Для деяких людей, щоб захворіти на ангіну, досить піддатися спокусі і з’їсти улюблене морозиво або скупатися у прохолодній воді.
«Допоміжними» негативними факторами можуть стати різні дратівливі гортань речовини, такі як пил, дим. Непомірне вживання алкоголю підриває функції імунної системи. Серйозною проблемою можуть стати аденоїди або захворювання носоглотки, оскільки такі інфекції провокують гострий тонзиліт. Запальні процеси в гайморових пазухах або каріозні зуби посилюють проблему.
Ангіна — це хвороба, яка передається не лише через предмети побуту, а й повітряно-крапельним шляхом. Тому хворого ангіною краще ізолювати від малюків або літніх людей, які переносять це захворювання важче. Подбайте також про окремій посудині і індивідуальних засобах гігієни для нього.
Симптоми гострого тонзиліту та клінічні форми захворювання
Симптоматика ангіни може бути дуже схожою на інші вірусні інфекції. Грип, ГРЗ, ГРВІ мають подібні прояви. Тому при наявності таких попереджувальних симптомів не можна сказати, що людина заразилася саме ангіною:
- температура тіла вище 38, а іноді і 39-40 градусів;
- сильна біль у горлі;
- нездужання;
- слабкість і млявість;
- болі в суглобах;
- збільшення підщелепних лімфатичних вузлів;
- ротова порожнина яскраво-червоного кольору (мигдалини, язичок, небо);
- наліт на гландах у вигляді гнійників;
- головний біль;
- нежить.
Якщо у дитини або дорослого помічені такі прояви, можна підозрювати ангіну. Однак для підтвердження діагнозу потрібно зробити додаткове нескладне обстеження і здати аналізи. Для цього слід відвідати ЛОРа, який займається хворобами носоглотки. Він подбає про те, щоб із запалених мигдаликів було взято мазок на наявність вірусу або бактерії, що викликала ангіну. Також лікар дасть направлення на аналіз крові.
У самому загальному сенсі виділяють три основні клінічні типу ангін. Під первинним типом увазі банальні, прості ангіни, які характеризуються запаленням гортані в гострому протіканні з ураженнями тільки глотки і її лімфаденоїдного кільця. Під вторинним типом мають на увазі симптоматичні ангіни. У такому прояві хвороби мигдалини уражаються внаслідок скарлатини, дифтерії, інфекційного мононуклеозу або захворювань крові (агранулоцитоз, лейкоз).
І третя форма — специфічні ангіни, провокуються інфекціями специфічного характеру. Це може бути, наприклад, грибкова ангіна або ангіна Симановского-Плаунта-Венсана. Залежно від тяжкості ураження мигдаликів виділяють катаральний, фолікулярний, лакунарный або некротичний вид. Ступінь тяжкості може бути легкої, середньої і важкою. Легше переноситься катаральний вид ангіни, важче за всіх — некротичний.
Прояв різних видів ангіни
Інкубаційний період ангіни триває від 10 годин до 3 діб. Хвороба починається з гострого прояву. Людини, що заразилася, морозить, у нього різко підвищується температура, дуже сильною стає біль при ковтанні, збільшуються і болять лімфатичні вузли.
Для катаральної ангіни характерно глибоке ураження мигдаликів. Інтоксикація організму помірна. Температура може бути 37-38 градусів. Показники крові змінені 
незначно. Мигдалики збільшені через набряклості. Хвороба прогресує 1-3 дні, після чого запальний процес у ротовій порожнині зменшується, якщо не розвинувся лакунарный або фолікулярний тип ангіни.
Ангіна герпетичного виду частіше вражає дітей. Збудник цього типу — вірус Коксакі А. Спосіб передачі повітряно-крапельний або фекально-оральний. Така форма хвороби проявляється більш яскраво. Починається сильна лихоманка з максимальною температурою тіла 40 градусів.
Болі поширюються не тільки на горло. Можуть боліти м’язи, живіт, голова, в деяких випадках з’являється пронос і блювота. На мигдалинах і стінках глотки виникають пухирці, які лопаються або розсмоктуються протягом 4-х днів.
При лакунарній формі ангіни мигдалини не тільки мають запалені і червоні на вигляд, але і з гнійним нальотом. Лакуни розширені, що добре видно при фарингоскопії. Білий з жовтизною наліт не виходить за межі мигдаликів і легко піддається видаленню без утворення кровоточивих проявів.
Фолікулярний вид тонзиліту зачіпає глибокі тканини мигдалин. Вони гіпертрофуються, набрякають, на фолікулах помітно просвічуються нагноєння, що нагадують зоряне небо. Гнійний наліт не поширюється за межі мигдаликів.
Фибринозная ангіна має таку клінічну картину: на мигдалинах з’являється наліт жовтувато-білого кольору. Ця форма хвороби може розвинутися лакунарного виду або протікати самостійно з появою плівки в перші години зараження. В цьому випадку спостерігаються озноб, гарячка, важка інтоксикація. Можливе ураження мозку.
Флегмонозний тонзиліт проявляється рідше. Характерно гнійне розплавлення ділянок мигдалин. Зазвичай ураження відбувається одностороннє. Мигдалина з ураженої сторони збільшена, напружена і болюча при пальпації. Спостерігається збільшення лімфовузлів. Хворий скаржиться на біль при розмові, ковтанні. Температура тіла тримається в межах 39 градусів.
Некротична форма виражається загальними і місцевими проявами набагато сильніше, ніж при інших перерахованих формах. Можливі блювання, сильна лихоманка, спостерігається сплутаність свідомості. Аналіз крові показує високий показник ШОЕ, лейкоцитоз. Мигдалики вкриті нальотом зеленувато-сірого або жовтого кольору. При видаленні такого нальоту поверхня кровоточить. Некрози зачіпають не тільки мигдалини, але і язичок, дужки.
Можливі ускладнення, терапія і профілактика хвороби
Ангіна здатна викликати небезпечні ускладнення, пов’язані з ураженням внутрішніх органів. Деякі хвороби, що розвинулися внаслідок занедбаного, недолеченного тонзиліту, супроводжують людину все життя. Це може бути ревматизм, пієлонефрит, гломерулонефрит, менінгіт. Найбільш серйозним ускладненням вважається сепсис. Це відбувається через проникнення у кров інфекції. Після цього вона поширюється на весь організм. При такому перебігу можливий смертельний результат.
Лікувати самому гострий тонзиліт не рекомендується унаслідок частих і серйозних ускладнень. При появі перших симптомів, що вказують на цю недугу, краще не зволікати з походом в лікарню. 
Своєчасне і правильне лікування допоможе відновити здоров’я і уникнути побічних реакцій.
Лікувальна терапія починається з призначення антибактеріальних засобів. Ними є антибіотики різного виду. Сучасний ринок лікарських препаратів пропонує великий вибір. Крім антибіотиків, призначають допоміжні засоби — антивірусні препарати. При підвищеній температурі хворий повинен приймати жарознижуючі ліки. При ангіні у дорослих призначається аспірин, нурофен.
Хворому необхідно забезпечити прийом великої кількості теплого пиття. Це можуть бути чаї з трав, компоти з сухофруктів, молоко з медом. Добре вживати в їжу цитрусові. Вони містять вітамін С, необхідний для підтримки імунітет. Не можна пити гарячі напої, так як це діє дратівливо на запалені мигдалини, і тільки посилить хвороба. Забороняється кутати дитини при підвищеній температурі тіла.
Профілактичними методами можна вважати дії, спрямовані на зміцнення імунітету. Дітям важливий прийом вітамінів навесні і восени, коли температура навколишнього середовища нестійка, а віруси можуть легко передаватися повітряно-крапельним шляхом. Якщо в будинку є хворий ангіною, ізолюйте його. Наріжте цибулю і часник, розкладіть по квартирі, поширюється запах допоможе уникнути зараження. Малюкам можна намазати внутрішню поверхню носика оксоліновою маззю. Оксолін, що міститься в її складі, сприяє знищенню різного роду мікробів та інфекцій при вдиханні.
Антибіотики при ангіні
Який антибіотик вибрати для лікування ангіни? Це питання не можна вирішити самому. Всі антибіотики мають різне діюча речовина у своєму складі і розраховані на знищення різних видів мікроорганізмів. Тому після аналізу мазка, взятого з горла, тільки фахівець може визначити, який антибіотик підходить найбільше.
При скаргах лікар може призначити Сумамед як для дитини, так і для дорослого пацієнта. Сумамед містить активну речовину — азитроміцин. Випускається антибіотик у вигляді капсул, таблеток або порошку для приготування лікарської мікстури.
Сумамед має дозування 500 мг, 250 мг або 125 мг активної речовини. Якщо цей препарат куплений у вигляді порошку, то він містить 100 мг в 5 мл Як застосовувати Сумамед при ангіні? Точне дозування ліків і час його прийому повинен розписати лікар виходячи зі ступеня тяжкості хвороби і її форми. Крім того, у будь-якого препарату є інструкція по застосуванню.
Прийом Сумамеда показаний при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, таких як тонзиліти, фарингіти, синусити. Сумамед може призначатися лікарем при бронхітах, пневмоніях, інфекціях сечостатевої системи. Зазвичай антибіотик добре переноситься хворими. Але слід пам’ятати, що при тривалому прийомі можливо поява грибкових інфекцій. Тому, приймаючи цей препарат потрібно приймати та протигрибкові засоби.
Сумамед протипоказаний при тяжких порушеннях роботи нирок. Не можна його застосовувати для лікування годуючих грудьми жінок. При підвищеній чутливості до азитроміцину, Сумамед слід замінити іншим антибіотиком. Не практикується він і для лікування дітей молодше 3 років. Якщо дитині 12 років, але вага нижче 45 кг, то не можна вживати таблетки у дозі 500 мг.
У ряді випадків Сумамед може дати такі побічні явища, як:
- запаморочення, головний біль;
- безсоння;
- нервозність;
- шкірний висип;
- шуми у вухах;
- прискорене серцебиття;
- аритмія;
- кандидоз;
- нудота;
- блювання;
- проноси, запори;
- болі в суглобах.
Враховуючи такі прояви препарату, слід з обережністю призначати його вагітним. Сумамед має аналоги. Сумісний з іншими ліками. Для того щоб уникнути алергічних реакцій, можливий прийом антигістамінних препаратів. Хоча Сумамед при ангіні користується великою популярністю, а відгуки пацієнтів підтверджують його ефективність у боротьбі з шкідливими мікроорганізмами, все-таки намагайтеся не хворіти і використовуйте профілактичні заходи для запобігання хвороби.
