1-ий аналог наручних годинників був створений на початку дев’ятнадцятого століття для віце-короля Італії Євгенія Богарне. Втім чомусь у ті часи, ця думка не була прийнята і оцінена по достоїнству.
Хоча вже в кінці дев’ятнадцятого століття, з-за високої ступеня незручності використання кишенькових годинників в бойових критеріях, військові стали носити годинник на руці. Остаточне ж визнання наручний годинник купили лише на початку двадцятого століття. З появою мобільних телефонних апаратів, наручний годинник, якщо можна так висловитися, багато в чому втратили своє первісне призначення. Однак, всупереч, здавалося б, логічного переходу в безпам’ятство, даний аксесуар, не віддав своїх позицій і в наш час використовує таким же (якщо не більше) попитом, в рівній мірі, як у жінок, так і у чоловіків. Вся справа в тому, що власне наручний годинник це не тільки комфортний спосіб миттєво дізнатися час (набагато зручніше просто поглянути на зап’ясті, ніж вивуджувати з сумки свій мобільний), але й обов’язковий аксесуар для безтурботної кокетки, так і для зайнятого бізнесмена. У той же час наручний годинник це, звичайно ж, прикраса і доповнення до зовнішнього образу і безпосередньо тому навіть різні представники соціальних груп підбирають години по їх зовнішній стороні, своїм естетичним смакам, уподобанням і співвідношенню зі своїм гардеробом. Для чоловіків наручні годинники вважаються єдиним, згідно етикету, дозволеним аксесуаром, кот-ий можна надіти на зап’ясті (і це за всієї мізерності і недоступності різноманітності в чоловічих прикрасах і аксесуарах). Для дам ж це і красивий браслет, і привід зайвий раз похвалитися перед подругами новими годинником. Втім не рідко даний аксесуар викликає велику кількість запитань. Найбільш поширеним є питання про там як правильно носити наручні годинники.
Взагалі існує величезна кількість типів годин і згідно їх моделі та інших деталей і визначається ті самі правила їх носіння. Присутні приблизно наступна класифікація наручних годин.
1. Годинник традиційні – дана модель характеризується суворими стандартами в дизайні. У цій моделі цінуватися мінімалізм і елегантність. Ремінці, як правило, виконані зі шкіри або металу.
2. Годинник спортивні – дана категорія призначається для роботи в критеріях з підвищеним навантаженням. Виготовляють подібні моделі з тим більш міцних матеріалів, як правило, такі годинники захищені від вологи і механічних пошкоджень.
3. Ювелірні годинники – є предметом розкоші, як правило, дизайнерського приготування. Для таких моделей використовуються дорогоцінні метали (платина, золото, срібло). При оформленні застосовуються дорогоцінні камені (діаманти, смарагди, сапфіри)
4. Жіночі годинники – даний підвид призначений суто для представниць прекрасної статі, і основний акцент даного аксесуара робиться на естетичних властивостях, у той же час ці параметри, як надійність і функціональність відходять на 2 план. Звичайно ж, виділення жіночих годинників як самостійної категорії не абсолютно коректно, тому як серед вище перерахованих видів існують і дамські аналоги.
Носіння наручних годинників пов’язано з наступним, досить поширеним питанням: — «На якій руці йде по стопах їх носити, на правій чи на лівій?». У нашому світі є безліч незрозумілих речей, які не мають строго закономірному прив’язки і залишаються незмінними тільки завдяки публічним засадам. І згідно з цим засадам наручний годинник йде по стопах носити саме на лівій руці. Справді, чому ж годинник повинні бути не на правій, а безпосередньо на лівій руці? Згідно досить всераспространенному думку, лівші носять годинник на правій руці, а правші на лівій. Для більшості людей права рука вважається основною і так сказати корисною для роботи. Більшість дрібних повсякденних операцій ми виконуємо правою рукою. Набрати номер телефону, заарештувати в руки пульт від телевізора, натиснути на кнопку монітора і т. д. і т. п. І безпосередньо тому як вважається, годинники носять на допоміжної руці для такого, щоб вони не заважали роботі.
Навпаки загальноприйнятій думці, про те, що годинник йде по стопах носити на лівій руці, ні в одному законі це не прописано. Більше того, годинник сміливо можна носити на правій руці і людини зробив для вас з цього приводу зауваження сміливо можливо звинуватити в невігластві. Як і для лівих рук, праворучные годинник не унікальність, а вся різниця полягає в розташуванні механічної головки для підзаведення годин. У разі якщо ця сама механічна головка розташована на правій стороні, означає це традиційні годинники для носіння на лівій руці. У разі якщо ж навпаки, голівка знаходиться з лівого боку, то за цей час такі годинники носять на правій руці. Не зайвим буде зауважити кажучи, нинішній голова уряду Володимир Володимирович Путін одягає годинник саме на правій руці. власне, що ж, на якій руці носити ваші годинник ніхто за вас не вирішить, і що ж за носіння на «неправильній» руці в нашій країні в кутузку не садять і штрафи не виписують.
Зараз поговоримо про те, як правильно одягати наручний годинник. У разі якщо ваші годинники мають сталевий браслет, це означає, що він повинен сидіти на кисті руки досить вільно, щоб у будь-який час була ймовірність провернути годинник навколо вашої кисті, хоча в теж час і не настільки слабо, власне що б браслет просто бовтався під нею. Модель з ремінцем, зробленим зі шкіри та шкірозамінника, теж не зобов’язана обтягувати кисть як зашморг. Застібаючи ремінець, постарайтеся залишати між ним і пензлем невелике місця, достатнє для того, що б можна було засунути туди палець. Так само годинник не йде по стопах носити на одній руці з дорогоцінним браслетом, тому що і той і інший аксесуар в процесі носіння стануть дряпатися один про одного.
Відмінною рисою жіночих годинників є дизайн, краса та елегантність і безпосередньо тому жінки особливо чутливі до прекрасного і гармонійного цікавляться тим, як носити наручні годинники вірно і по етикету. Сподіваюся, що завдяки вищевказаним порад ви задовольняєте свою цікавість і ваші наручні годинники будуть прекрасним доповненням до вашого образу.
