Як правило, до двох років діти починають переходити зі свого «пташиного» мови на мову спілкування дорослих. Дітям у такому віці досить важко піддаються складні для вимови слова. Зазвичай вони складаються з одного-трьох складів, а якщо слова трудновыговариваемые, то дитина їх по-своєму скорочує і переставляє літери.
Тим не менш, до трьох років дитина звертає окремо взяті слова у фрази і пропозиції, мова стає більш зрозумілою і правильною. Єдине, що часто залишається незмінним – нездатність вимовити деякі складні для вимови літери, наприклад, свистячі і шиплячі звуки, літери р і л., які пропускаються або замінюються на більш прості.
Вікові норми
Багато батьків задаються питанням, як навчити трирічну дитину вимовляти букву, яка у них не виходить? Перш, ніж хвилюватися і бігти до лікаря, варто ознайомитися з певними віковими нормами, відповідно до яких у тому або іншому віці таке спілкувальна поведінка дітей цілком допустимо. Зазвичай у дітей мова формується таким чином:
- У віці 1-2 місяців дитина починає видавати перші звуки – «а», «е», «о» та «у».
- У віці 2 місяців дитина починає ці звуки пов’язувати з приголосним «х», в результаті чого виходять «ха», «хе» і «хо».
- В 3 місяці з’являються звуки, близькі до «в», «с», «ф» або фонеме англійської мови «th».
- У період з 3 до 6 місяців звуки, що видаються малюком, мають гортанний походження, них не беруть участь мову і губи.
- З 7 до 12 місяців переважаючим у вимові є голосний звук «а» і приголосні «б», «к», «м», «п», «т», іноді можливі й інші звуки. Варто відзначити, що звуки ще нестійкі і вимовлятися у формі маленьких звукосполучень.
- У віці 12 місяців переважають «а», «б», «г», «д», «і», «к», «м», «н», «п», «т», «у». Іноді діти вимовляють більшу кількість звуків або, навпаки, менше і не виразно. Це не є відхиленням.
- В 1 року до 2 виразними стають «а», «е», «о» та «у». Може відбуватися заміна «е», «и» на «і». Більшість приголосних дітки часто вимовляють неправильно, замінюють їх на більш легкі в плані артикуляції, або ж не вимовляють зовсім. Так само відбувається заміна твердих приголосних м’якими – «г», «д», «з», «з» на звукосполучення «гя», «дя», «ся», «зя» та ін. Нормою вважається відсутність «л» і «р, рь».
- У 2-3 роки зазвичай звуки «б, вглиб», «в, вь», «г, гь», «д, дь», «до, кь», «ль», «м, м», «н, нь», «п, пь», «сь», «т, ть», «ф, фь», «х, вб» вимовляються правильно. Відсутність, пропуск або підміна «л», «р, рь», а так само свистячих і шиплячих носять фізіологічний характер і не є відхиленням.
- У віці 3-4 років «з», «с» і «ц» зазвичай змінюються на «зь», «сь», «т, ть», шиплячі звуки на свистячі, або взагалі опускатися. «Л» і «р» можуть при вимові слів упускаться або замінюватися «ї», «ль».
- У 4-5 років звуки практично відсутні проблеми у вимові дітьми більшості звуків. Тим не менш «ц» і «ч», можуть упускаться або змінюватися звуками «с», «ть», «щ». Можуть також не вимовлятися «л» і «р», замінюючись на «й», «ль», «рь».
- У 5-6 років діти повинні вміти правильно вимовляти всі звуки, мовленнєвих відхилень бути не повинно.
Чтиво: Чим чистити золото в домашніх умовах?
Тобто, якщо дитина до 5 років не вимовляє букву «р» – це невідхилення, а фізіологічна норма. Але, в тому випадку, коли якісь невідповідності щодо вікових норм та вимови звуків присутні, найімовірніше, дитині потрібен логопед.
Особливості неправильного вимови
Перш, ніж приступити до методикам і зрозуміти, як навчити дитину говорити букву л або р, розглянемо допустимі і неприпустимі особливості вимови у віці від 3 до 7 років. В 3-4 року ще недостатньо чисте звучання мови, найчастіше виявляється у пом’якшенні звуків, заміни шиплячих свистящими, нездатності вимовляти звуки р і л, заміні к-т і г-д, оглушенні дзвінких.
Особливістю вимови слів є правильне і неправильне вимова одних і тих же звуків у різних звукосочетаниях, наприклад, якщо 2-3 згодних звуку стоять поспіль. До речі, іноді це пов’язано не з важким вимовою, а з подобностью звуків, коли один з декількох швидше запам’ятовується. Так само не рідко дітки переставляють звуки та склади у словах.
У більшості дітей такі особливості вимови проходять до 4,5 років, правда іноді замінюються новими звуками в словах ті, які самі раніше були замінниками (ще не розуміючи, де р або інші потрібні, а де – ні). Але, не дивлячись на те, що до 5-6 років у дітей зазвичай мова формується остаточно, 15-20 % все ж мають проблеми з чистотою мови і спотворенням ж, л, ф, ч, ш, що призводить до гаркавості і шепелявості. Більш серйозними відхиленнями є заїкання і складна дислалія, хоча відсоток їх досить маленький. Частіше діти неправильно розставляє наголоси і «ковтають» закінчення в словах.
Важливо те, що мова відіграє велику роль у формуванні характеру дитини. Дефекти мови можуть негативно позначитися на психологічному стані дитини і його стосунки з однолітками, наприклад, якщо дитина в дитячому саду піддається глузуванням, образливих зауважень, не може брати участь у виступах через своїх особливостей вимови.
Чтиво: Як почистити замшеве взуття в домашніх умовах?
Такий дитина ображений, замкнутий, мовчазний, невпевнений в своїх силах і в майбутньому швидше вибере професію не пов’язану з інтенсивним спілкуванням. Хоча, якщо така дитина не ходить в садок або не зустрічається в колі однолітків з психологічним тиском – дефекти мови не матимуть негативного впливу, дитина буде розкутий і товариський.
Якщо в родині хтось має дефекти у звуковимові, у дитини більше шансів навчитися сприймати фонематические одиниці мови неправильно (склади, слова, інтонації і т. д.). Дитина починає засвоювати фонетичну систему з 1,5 року і закінчує в 4-5 років.
Велику роль у правильності її формування відіграє розвиток фонетичного слуху – здатності розрізняти звуковий склад слів, відсутність якого робило б неможливим вимову найпростіших звуків. Для цього необхідно дитини управління власними мовними органами, сприйняття мови зверненої до нього, контролювати мова (свою та оточуючих).
Причиною порушень звуковимови так само може бути анатомічна проблема, яка порушує артикуляцію – неправильний прикус (усувається лікарем-ортодонтом) або вкорочена вуздечка (швидко і легко виправляється лікарем-хірургом). Однак, буваю більш серйозні причини, наприклад, незрілість мовних зон (у хворобливих дітей) і органічні ураження ЦНС.
При порушеннях рухової системи так само може запізнюватися становлення мови. Варто зазначити, що самі по собі дефекти мови не зникають, лише створюючи сприяють саме корекції умови (навчання, вправи і т. д.), батьки зможуть допомогти своїм діткам.
Практичні поради
Існують різні методики, які можуть поліпшити вимову звуків дітьми і усунути певні мовленнєві дефекти. Правильна постановка звуків, у тому числі і р, складається з трьох стадій:
- навчання дитини вимові звуку р окремо від інших звуків;
- відпрацювання правильної вимови у складах і словах даного звуку;
- опрацювання звуку р в пропозиціях, скороговорках і в мові в цілому.
Чтиво: Як позбутися запаху в холодильнику?
Такі заняття можуть проводитися як спеціалістом, так і батьками самостійно. Багатьох проблем з вимовою складних звуків можна уникнути, якщо почати займатися з дитиною якомога раніше. Якщо похід до фахівця, який може навчити батьків такими методиками, є проблематичним, то в інтернеті можна знайти професійне навчальне відео цікавить тематики.
У будь-якому випадку, навіть при дотриманні всіх рекомендацій з навчання дітей правильної артикуляції, батькам доведеться запастися терпінням, так як навчити дитину говорити букву, складне для вимови, досить важке заняття, що вимагає терпіння і регулярності занять.
Крім того, заняття повинні доставляти дитині задоволення, тому їх бажано проводити в ігровій формі – дорослим такі вправи здаються простими, але для дитини це дуже важка праця, іноді доставляє дискомфорт і навіть хворобливі відчуття.
Можна придумати або знайти в літературі різноманітні віршики і забавлянки з використанням проблемної літери, так само можна організувати гру, в тому числі і активну, можливо з м’ячем, де тема вимови звуків буде порушуватися побічно. Слід пам’ятати про те, що перед початком тренування потрібно робити розминку, що складається з 4-5 вправ (наприклад, «Малярна кисть», «Маятник», «Гармошка», «Чищення зубів», «Комарик»).
Крім постановки будь-якої трудновыговариваемой літери, покращує вимову артикуляційна гімнастика. Вона допоможе сформувати правильну мову дитини в подальшому.
Варто відзначити, що підбираючи для заняття зі своєю дитиною відеоурок або яку-небудь іншу інформацію, що стосується логопедичних вправ, бажано звертати увагу на рекомендації професійних логопедів і пам’ятати про вікові норми.
