Як лікувати хронічний синусит і симптоми хвороби у дорослих і дітей

• Подобається
• Подобається

Недоліковане гостре запалення приносових пазух, наявність факторів обумовлюють високий ризик розвитку хронічного синуситу.
Залежно від форми, терапія патології може обгрунтовуватися на використанні консервативних методик, хоча, у більшості випадків, вимагає хірургічного втручання для вирішення проблеми.

Зміст статті:

• Статистика поширення захворювання
• Причини переходу в хронічну форму
• В якій формі проявляється
• Методи лікування
  • Консервативна терапія
  • Хірургічне втручання
  • Засоби народної медицини
• Лікарські препарати, ціни

Статистика поширення захворювання

Згідно зі статистичними даними, хронічним (тривалістю понад 3-х місяців) перебігом запалення пазух носа (синусів) страждає близько 5% середньоєвропейського населення.

У дітей патологія зустрічається рідше, ніж у дорослих, її частка серед всіх ЛОР-захворювань дитячого віку може досягати 20%. Хронічне ураження тільки одного виду пазух (ізольований синусит) – явище, виключно рідкісне.

Набагато частіше відзначається полисинусит. При цьому гаймороэтмоидит становить близько 70% епізодів, а фронтоэтмоидит – приблизно 14%. Хронічна форма сфеноидита у дітей практично не зустрічається.

Причини переходу в хронічну форму

Неадекватне лікування гострої форми синуситу – основна причина придбання патологією хронічного перебігу.

Фактори, що призводять до хронізації процесу запалення синусів:

• імунодефіцитні стани;
• алергія;
• анатомічні особливості, що обумовлюють порушення циркуляції повітря в пазухах і порожнини носа;
• вроджене або травматичне викривлення перегородки;
• гіпертрофія (збільшення), характерна для хронічного риніту, нижніх носових раковин;
• аденоїди;
• збільшення бульозні середньої носової раковини і ін
• наявність сторонніх тіл в носі (поширена причина у дітей);
• вогнища хронічної інфекції (хронічний тонзиліт тощо);
• зубна патологія
• наявність свища після видалення зуба, що з’єднує гайморову порожнину з порожниною рота (причина одонтогенного перфоративного гаймориту);
• хронічний періодонтит (викликає неперфоративную форму захворювання);
• попадання пломбувального матеріалу в верхньощелепну пазуху (сприяє грибкового ураження).

А що вам відомо про кашлюк у дорослих та лікування цієї хвороби? Дізнатися про збудника, вакцини, щеплення і інші методи боротьби з цією недугою, ви зможете при прочитанні статті під посиланням.

Про ознаки скарлатини у дорослих з фото написано тут. Прочитайте про збудників та методи лікування захворювання.

Причини хронічного полипозного синуситу точно не вивчені. Передбачається імунологічний характер проблеми і відома її зв’язок з непереносимістю нестероїдних протизапальних препаратів (аспірин) і астмою (тріада або синдром Відаля).

Для хронічної патології характерна наявність відразу декількох видів збудників: бактеріальних (стафілококів, пневмококів, стрептококів кишкової і синьогнійної паличок тощо), рідше (у 13% випадків) грибкових.

В якій формі проявляється

Часті форми хронічного синуситу:

• пристеночно-гіперпластичних (з гіперплазією слизової);
• гнійна;
• полипозная;
• гнійно-полипозная;

Більш рідкісні:

• серозна;
• катаральна;
• алергічна.

Рідкісні:

• некротична (з руйнуванням тканин);
• холестеатомная (з пухлиноподібним утворенням);
• озенозная (з атрофією слизової, утворенням кірок, запахом);
• казеозна.

Патологія діагностується на підставі клінічних проявів, а також даних рентгенографії, МРТ або, що вірогідніше, КТ.

А що ви знаєте про лікування мононуклеозу у дитини? Про це докладно написано в статті під посиланням.

Як проводиться діагностика на вірус Епштейна-Барра написано тут, переходьте за посиланням і читайте корисну статтю.

На сторінці: http://uho-gorlo-nos.com/gorlo/papilloma/lechenie-narodnye-sredstva.html написано про папіломи і їх лікування у дітей.

Загальноклінічні симптоми у дітей молодшого віку превалюють над місцевими:

• субфебрильна длительнодержащаяся температура;
• млявість, стомлюваність;
• порушення сну;
• блідість з синюшністю під очима;
• погіршення апетиту;
• зниження ваги;
• примхливість;
• рецидивуючі кон’юнктивіти, трахеобронхіти;
• збільшення лімфовузлів.

У старшому віці і у дорослих зазначаються:

• утруднення носового дихання (сфеноидит);
• закладеність носа з однієї або двох сторін (про лікування нежиті будинку написано тут);
• головні болі;
• постійні виділення з носа (слизові або гнійні);
• погіршення нюху;
• стомлюваність;
• порушення розумової діяльності (відставання в навчанні);
• запах в носі (це озена – смердючий нежить написано тут).

При полипозной формі (не зустрічається у новонароджених і немовлят) при огляді ЛОР-лікарем визначається наявність на слизовій (носових ходів, ротової чи іншої локалізації) поліпів – специфічних виростів драглистої консистенції.

В області гайморової пазухи поліпи частіше одиничні і мають великі розміри, тоді як в області гратчастого лабіринту – дрібні і множинні.

Поліпи можуть повністю перекривати просвіт носоглотки, викликати деформацію стінок носа. Деякі патології (муковісцидоз та ін) генетично обумовлюють утворення поліпів.

Специфічні особливості:

• Хронічний одонтогенний гайморит характеризується болями в скронях, області чола і передньої стінки відповідної пазухи, відчуттям важкості в голові, виділеннями гнійного характеру, одностороннім закладанням носа.
• У дітей частіше діагностуються полипозно-гнійні або катаральні форми.
• Хронічний фронтит відрізняється слабкою вираженістю місцевих симптомів, проявляючись интоксикационными ознаками (втомою, тривалим субфебрилітетом).
• При сфеноидите тривало відчуваються розпираючий біль в очах, скронях, потилиці, які посилюються при повороті голови, присутній стікання по задній стінці глотки виділень гнійного характеру, підвищена температура, закладений ніс, відзначається сильна стомлюваність.

Методи лікування

В залежності від форми патології застосовуються консервативні або хірургічні методи.

Консервативна терапія

Безопераційно лікуються ексудативні варіанти хронічного синуситу (серозний, гнійний, катаральний), вазомоторний синусит. Для цього використовують:

• при викликаний бактеріями хронічному синуситі під бактеріологічним контролем антибіотикотерапію захищеними пеніцилінами (Аугментином тощо), фторхінолонами (наприклад, на основі левофлоксацину, який показаний при лікуванні затяжного нежиті у дітей);
• при хронічному грибковому синуситі препаратами на основі флуконазол (наприклад, Дифлюканом), амфотерицину В;
• судинозвужувальні засоби (на основі окисметазолина/ксилометазоліну тощо);
• топічні стероїди для зняття запалення і набряку (Назонекс тощо);
• знеболюючі засоби на основі ібупрофену, парацетамолу;
• ЯМИК-катетеризацію для забезпечення відтоку вмісту з пазух;



• пункцію (дуже рідко);
• промивання порожнини носа сольовими розчинами;
• ендоназального зондування пазух;
• фізіотерапію (УВЧ, електрофорез, грязелікування, магнітотерапію тощо).

Хірургічне втручання

Одонтогенний гайморит (діагностика), полипозные, кістозні, з частими загостреннями синусити, відсутність ефекту від консервативної терапії – показання до хірургічного втручання.

Методи:

• розтин пазухи через носову порожнину (эндоназально, у дітей використовується саме така техніка), экстраназально – через зовнішній розріз;
• функціональна ендоскопічна хірургія (під контролем мікроскопа, найбільш щадний варіант).

Останній метод дуже ефективний для видалення провокуючих факторів (видалення поліпів, виправлення анатомічних аномалій, випрямлення носової перегородки тощо).

Вибір методики, кожна з яких має свої свідчення, – прерогатива хірурга.

Засоби народної медицини

Використання нетрадиційних методів лікування має обов’язково узгоджуватися з лікарем. В якості методів народної медицини пропонуються:

• закопування суміші рівних частин соку чистотілу і ромашки аптечної (опис);
• парові інгаляції відваром суміші ромашки, шавлії, календули;
• змазування порожнини носа сумішшю мазі Вишневського з соком алое, каланхое (як застосовувати при гаймориті написано тут), кореня цикламена.

До нетрадиційних способів лікування хронічної форми синуситу відноситься і гомеопатія. У цьому випадку лікування підбирає лікар-гомеопат на основі спостережуваних проявів, а не діагнозу.

Лікарські препарати, ціни

Препарати для консервативної терапії хронічного синуситу відпускаються в аптеках за рецептом або без такого, доступні в спеціалізованих онлайн-магазинах.

Вартість медикаментозних засобів:

• Аугментин – 75 – 305 руб.;
• на основі оксиметазоліну – 50 – 380 руб.;
• Дифлюкан – 101 – 361 руб.;
• Назонекс – 751 – 950 руб.

Хронічний синусит – важко піддається терапії патологія, відмінна по своїх проявів у осіб різних вікових категорій. Вибір методу лікування визначається, в першу чергу, формою захворювання і часто вимагає хірургічного втручання.

Чим відрізняється риніт від синуситу та якими симптомами підтверджується останній діагноз зможете дізнатися під час перегляду короткого відео програми «Лікарі без халатів».