Недоліковане гостре запалення приносових пазух, наявність факторів обумовлюють високий ризик розвитку хронічного синуситу.
Залежно від форми, терапія патології може обгрунтовуватися на використанні консервативних методик, хоча, у більшості випадків, вимагає хірургічного втручання для вирішення проблеми.
Зміст статті:
- Статистика поширення захворювання
- Причини переходу в хронічну форму
- В якій формі проявляється
- Методи лікування
- Консервативна терапія
- Хірургічне втручання
- Засоби народної медицини
- Лікарські препарати, ціни
Статистика поширення захворювання
Згідно зі статистичними даними, хронічним (тривалістю понад 3-х місяців) перебігом запалення пазух носа (синусів) страждає близько 5% середньоєвропейського населення.
У дітей патологія зустрічається рідше, ніж у дорослих, її частка серед всіх ЛОР-захворювань дитячого віку може досягати 20%. Хронічне ураження тільки одного виду пазух (ізольований синусит) – явище, виключно рідкісне.
Набагато частіше відзначається полисинусит. При цьому гаймороэтмоидит становить близько 70% епізодів, а фронтоэтмоидит – приблизно 14%. Хронічна форма сфеноидита у дітей практично не зустрічається.
Причини переходу в хронічну форму
Неадекватне лікування гострої форми синуситу – основна причина придбання патологією хронічного перебігу.
Фактори, що призводять до хронізації процесу запалення синусів:
- імунодефіцитні стани;
- алергія;
- анатомічні особливості, що обумовлюють порушення циркуляції повітря в пазухах і порожнини носа;
- вроджене або травматичне викривлення перегородки;
- гіпертрофія (збільшення), характерна для хронічного риніту, нижніх носових раковин;
- аденоїди;
- збільшення бульозні середньої носової раковини і ін
- наявність сторонніх тіл в носі (поширена причина у дітей);
- вогнища хронічної інфекції (хронічний тонзиліт тощо);
- зубна патологія
- наявність свища після видалення зуба, що з’єднує гайморову порожнину з порожниною рота (причина одонтогенного перфоративного гаймориту);
- хронічний періодонтит (викликає неперфоративную форму захворювання);
- попадання пломбувального матеріалу в верхньощелепну пазуху (сприяє грибкового ураження).
А що вам відомо про кашлюк у дорослих та лікування цієї хвороби? Дізнатися про збудника, вакцини, щеплення і інші методи боротьби з цією недугою, ви зможете при прочитанні статті під посиланням.
Про ознаки скарлатини у дорослих з фото написано тут. Прочитайте про збудників та методи лікування захворювання.
Причини хронічного полипозного синуситу точно не вивчені. Передбачається імунологічний характер проблеми і відома її зв’язок з непереносимістю нестероїдних протизапальних препаратів (аспірин) і астмою (тріада або синдром Відаля).
Для хронічної патології характерна наявність відразу декількох видів збудників: бактеріальних (стафілококів, пневмококів, стрептококів кишкової і синьогнійної паличок тощо), рідше (у 13% випадків) грибкових.
В якій формі проявляється
Часті форми хронічного синуситу:
- пристеночно-гіперпластичних (з гіперплазією слизової);
- гнійна;
- полипозная;
- гнійно-полипозная;

Більш рідкісні:
- серозна;
- катаральна;
- алергічна.
Рідкісні:
- некротична (з руйнуванням тканин);
- холестеатомная (з пухлиноподібним утворенням);
- озенозная (з атрофією слизової, утворенням кірок, запахом);
- казеозна.
Патологія діагностується на підставі клінічних проявів, а також даних рентгенографії, МРТ або, що вірогідніше, КТ.
А що ви знаєте про лікування мононуклеозу у дитини? Про це докладно написано в статті під посиланням.
Як проводиться діагностика на вірус Епштейна-Барра написано тут, переходьте за посиланням і читайте корисну статтю.
На сторінці: http://uho-gorlo-nos.com/gorlo/papilloma/lechenie-narodnye-sredstva.html написано про папіломи і їх лікування у дітей.
Загальноклінічні симптоми у дітей молодшого віку превалюють над місцевими:
- субфебрильна длительнодержащаяся температура;
- млявість, стомлюваність;
- порушення сну;
- блідість з синюшністю під очима;
- погіршення апетиту;
- зниження ваги;
- примхливість;
- рецидивуючі кон’юнктивіти, трахеобронхіти;
- збільшення лімфовузлів.
У старшому віці і у дорослих зазначаються:
- утруднення носового дихання (сфеноидит);
- закладеність носа з однієї або двох сторін (про лікування нежиті будинку написано тут);
- головні болі;
- постійні виділення з носа (слизові або гнійні);
- погіршення нюху;
- стомлюваність;
- порушення розумової діяльності (відставання в навчанні);
- запах в носі (це озена – смердючий нежить написано тут).

При полипозной формі (не зустрічається у новонароджених і немовлят) при огляді ЛОР-лікарем визначається наявність на слизовій (носових ходів, ротової чи іншої локалізації) поліпів – специфічних виростів драглистої консистенції.
В області гайморової пазухи поліпи частіше одиничні і мають великі розміри, тоді як в області гратчастого лабіринту – дрібні і множинні.
Поліпи можуть повністю перекривати просвіт носоглотки, викликати деформацію стінок носа. Деякі патології (муковісцидоз та ін) генетично обумовлюють утворення поліпів.
Специфічні особливості:
- Хронічний одонтогенний гайморит характеризується болями в скронях, області чола і передньої стінки відповідної пазухи, відчуттям важкості в голові, виділеннями гнійного характеру, одностороннім закладанням носа.
- У дітей частіше діагностуються полипозно-гнійні або катаральні форми.
- Хронічний фронтит відрізняється слабкою вираженістю місцевих симптомів, проявляючись интоксикационными ознаками (втомою, тривалим субфебрилітетом).
- При сфеноидите тривало відчуваються розпираючий біль в очах, скронях, потилиці, які посилюються при повороті голови, присутній стікання по задній стінці глотки виділень гнійного характеру, підвищена температура, закладений ніс, відзначається сильна стомлюваність.

Методи лікування
В залежності від форми патології застосовуються консервативні або хірургічні методи.
Консервативна терапія
Безопераційно лікуються ексудативні варіанти хронічного синуситу (серозний, гнійний, катаральний), вазомоторний синусит. Для цього використовують:
- при викликаний бактеріями хронічному синуситі під бактеріологічним контролем антибіотикотерапію захищеними пеніцилінами (Аугментином тощо), фторхінолонами (наприклад, на основі левофлоксацину, який показаний при лікуванні затяжного нежиті у дітей);
- при хронічному грибковому синуситі препаратами на основі флуконазол (наприклад, Дифлюканом), амфотерицину В;
- судинозвужувальні засоби (на основі окисметазолина/ксилометазоліну тощо);
- топічні стероїди для зняття запалення і набряку (Назонекс тощо);
- знеболюючі засоби на основі ібупрофену, парацетамолу;
- ЯМИК-катетеризацію для забезпечення відтоку вмісту з пазух;
- пункцію (дуже рідко);
- промивання порожнини носа сольовими розчинами;
- ендоназального зондування пазух;
- фізіотерапію (УВЧ, електрофорез, грязелікування, магнітотерапію тощо).
Хірургічне втручання
Одонтогенний гайморит (діагностика), полипозные, кістозні, з частими загостреннями синусити, відсутність ефекту від консервативної терапії – показання до хірургічного втручання.
Методи:
- розтин пазухи через носову порожнину (эндоназально, у дітей використовується саме така техніка), экстраназально – через зовнішній розріз;
- функціональна ендоскопічна хірургія (під контролем мікроскопа, найбільш щадний варіант).
Останній метод дуже ефективний для видалення провокуючих факторів (видалення поліпів, виправлення анатомічних аномалій, випрямлення носової перегородки тощо).
Вибір методики, кожна з яких має свої свідчення, – прерогатива хірурга.
Засоби народної медицини
Використання нетрадиційних методів лікування має обов’язково узгоджуватися з лікарем. В якості методів народної медицини пропонуються:
- закопування суміші рівних частин соку чистотілу і ромашки аптечної (опис);
- парові інгаляції відваром суміші ромашки, шавлії, календули;
- змазування порожнини носа сумішшю мазі Вишневського з соком алое, каланхое (як застосовувати при гаймориті написано тут), кореня цикламена.
До нетрадиційних способів лікування хронічної форми синуситу відноситься і гомеопатія. У цьому випадку лікування підбирає лікар-гомеопат на основі спостережуваних проявів, а не діагнозу.
Лікарські препарати, ціни
Препарати для консервативної терапії хронічного синуситу відпускаються в аптеках за рецептом або без такого, доступні в спеціалізованих онлайн-магазинах.
Вартість медикаментозних засобів:
- Аугментин – 75 – 305 руб.;
- на основі оксиметазоліну – 50 – 380 руб.;
- Дифлюкан – 101 – 361 руб.;
- Назонекс – 751 – 950 руб.
Хронічний синусит – важко піддається терапії патологія, відмінна по своїх проявів у осіб різних вікових категорій. Вибір методу лікування визначається, в першу чергу, формою захворювання і часто вимагає хірургічного втручання.
Чим відрізняється риніт від синуситу та якими симптомами підтверджується останній діагноз зможете дізнатися під час перегляду короткого відео програми «Лікарі без халатів».