Респіраторні інфекції входять у число найпоширеніших сезонних хвороб, аж до того, що за норму прийнято 2 випадки перенесених захворювань на одну дорослу людину в рік. Здебільшого (від 70 до 90% випадків) мова йде про гострих респіраторних вірусних інфекціях, але, незважаючи на таку частоту захворюваності, багато людей досі ставляться до подібних станів нездоров’я, як до дріб’язковим, приймають полегшують симптоматику препарати і знову занурюються в трудову діяльність. Поспішаємо розвіяти деякі міфи, відповісти на питання наскільки серйозними можуть бути подібні проблеми зі здоров’ям і як слід лікувати ГРВІ.
Основа основ – правильний діагноз
Часто в якості синоніму до діагнозу ГРВІ обивателями використовуються такі назви, як застуда, респіраторна інфекція, респіраторне захворювання або ГРЗ. Але всі ці терміни не можна вважати тотожними, хоча з цих діагнозів і випливає, що в організмі існують проблеми з боку дихальної системи, а в деяких випадках навіть стає зрозуміло, що хвороба носить інфекційний характер.
Однак, якщо лікар ставить діагноз респіраторна інфекція або ГРЗ, то можна запідозрити, що він поки поняття не має про природу інфекційного агента, який став джерелом нездорового стану. Збудниками можуть бути як віруси, так і бактерії або навіть грибки. У цьому випадку розладу будуть мати схожі прояви, але при цьому лікування в кожному конкретному випадку буде істотно відрізнятися. Для того щоб визначити правильний підхід до лікування, лікар в обов’язковому порядку направляє хворого на здачу аналізів крові.
Мабуть, застудою гостру респіраторну вірусну інфекцію в побуті називають найчастіше. І справді відповідно не одному з тлумачним словником застуда це все-таки хвороба, але сам термін використовується з професійної точки зору невірно. Насправді людина застуджується тільки в результаті впливу на його тіло холоду, тобто при різких перепадах температур. Так, можна підхопити застуду, якщо промокнути під дощем, посидіти в холодну погоду на зупинці в очікуванні трамвая і так далі. Однак як часто можна почути, що багато в робочому колективі застудилися і не вийшли на роботу? Суцільно й поруч. Хоча не всі ж ці нещасні люди дружно чекали той злощасний трамвай або потрапили під дощ холодним осіннім вечором. Отже, вживання цього терміна далеко від його істинного значення.
Коли діагностується ГРВІ, то теж не мається на увазі якась конкретна хвороба, хоча достеменно відомо, що вона викликана специфічними мікроорганізмами – вірусами. Однак існує просто величезна кількість всіляких вірусних інфекцій, здатних спровокувати розвиток респіраторного захворювання, серед них добре відомі віруси грипу, риновіруси, аденовіруси, парамиксовирусы, ортомиксовирусы, пневмовирус та інші.
Віруси здатні до репродукції лише в певних клітинах людського тіла. Оскільки зазначені віруси відрізняються тропність до клітин слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, тому і виявляють особливу здатність провокувати респіраторні захворювання.
Симптоматика при ГРВІ
Всі респіраторні вірусні інфекції мають багато схожих проявів, але одночасно з цим кожний вірус має свої специфічні ознаки. Серед типових загальних симптомів ГРВІ можна назвати нездужання, сонливість, періодичні, але сильні головні болі, втрату апетиту, підвищену температуру тіла, біль у горлі, м’язові і суглобові болі, сиплість голосу, кашель, чхання, почервоніння горла, закладеність носа і нежить з водянистими або слизовими виділеннями. Відсутність останнього часто вказує на те, що інфекція насправді є бактеріальною. Дорослі люди, як правило, в таких симптомах не бачать нічого страшного, але саме у дорослих ГРВІ, якщо переносити його на ногах, часто викликає різного роду ускладнення. Крім того, які з цих ознак хвороби проявляться, залежить не тільки від виду інфекційного агента, але і від стану імунної системи людини, її здатності протистояти прогресування хвороби. При слабкому імунітеті може спостерігатися нудота і блювання.
Досвідчений медичний працівник може за деякими ознаками встановити тип вірусу, який викликав захворювання. Так риновірусна інфекція, приміром, найчастіше протікає без підвищення температури тіла або вона піднімається незначно, тоді як при зараженні аденовірусами, навпаки, варто очікувати високих позначок на термометрі. Такі інфекції переносяться важко, оскільки виникає сильний озноб, висока температура тримається тривалий час. При пневмовирусной інфекції в основному уражуються нижні відділи дихальних шляхів. Серед особливостей розвитку ГРВІ при зараженні більш патогенними вірусними агентами потрібно відзначити збільшення лімфатичних вузлів, алергічні сыпные реакції, задишку, погіршення дихання, біль у грудях, непритомність. Хворим з такою симптоматикою показана негайна госпіталізація.
Лікувальні заходи при ГРВІ
Перші ознаки захворювання можуть проявитися вже через кілька годин після інфікування. За цей час віруси проникають в клітини і піддають їх структуру змінам тому, що вони починають виробляти тільки ті речовини, які необхідні для побудови нових подібних їм мікроорганізмів. Основним завданням терапії при ГРВІ є ослаблення впливу вірусу на організм хворого, зниження проявів хвороби і запобігання ускладнень.
Лікування слід розпочати з моменту появи перших симптомів. А починається воно з ізоляції хворого, оскільки він є заразним по відношенню до оточуючих протягом усього періоду хвороби, яка зазвичай триває 5-10 днів. Крім того, при контакті з іншими людьми в транспорті, на роботі або інших установах з великою часткою ймовірності відбудеться приєднання вторинної інфекції, оскільки організм ослаблений боротьбою з вірусом. При цьому вторинне інфікування може відбутися як бактеріями або грибками, так іншим штамом вірусу. Більш того, протягом всієї хвороби деякі системи організму людини, в тому числі серцево-судинна, працюють у посиленому режимі, можна сказати на межі можливостей, тому зайві навантаження шкодять хворому, підвищуючи ризик виникнення ускладнень.
Основи терапії
Основи терапіїПри ГРВІ в першу чергу необхідно дотримуватися загальних рекомендацій, як і за будь-якої інфекційної хвороби. Тобто, хворому слід забезпечити напівпостільний режим або постільний при гострому перебігу захворювання. При цьому щоб полегшити дихання його голова повинна перебувати в піднятому положенні. У кімнаті, де перебуває хвора людина, слід підтримувати оптимальну вологість (60-70%) і дотримувати температурний режим (20-22 градуси). Також будуть потрібні часті провітрювання приміщення, щоб знизити концентрацію вірусів в повітрі, але потрібно уникати протягів і різкого зниження температури повітря. Хворому показаний також інтенсивний питний режим. Рясне пиття допомагає боротися з інтоксикацією й підвищенням температури тіла, сприяє розрідженню мокротиння. Дорослій людині необхідно випивати не менше двох літрів на добу. Зниження апетиту є нормальною захисною реакцією, оскільки процеси травлення вимагають додаткових витрат енергії і без того ослаблений хворобою організму, тому слід за бажанням механічно оброблений і хімічно щадну їжу. Вкрай бажано, щоб раціон був максимально корисним і вітамінізованим.
Етіотропне лікування
Хоча існує безліч широко розрекламованих противірусних засобів, але терапія, спрямована на усунення конкретної причини хвороби, тобто на боротьбу з певним типом збудника, при ГРВІ застосовується рідко. Застосування таких препаратів доцільно лише після проведення вірусологічного дослідження, оскільки вони здатні боротися тільки з конкретними вірусами. Однак при легкому перебігу захворювання організм цілком здатний самостійно перемогти недугу.
Певного ефекту можна очікувати від препаратів на основі інтерферону. Ця речовина виробляється організмом і представляє собою якісь сигнальні молекули, які запускають імунні реакції. Тому прийом таких лікарських засобів в деякому сенсі підвищує здатність імунітету протистояти захворюванню. Противірусний ефект інтерферонів криється в їх здатності пригнічувати білковий синтез, завдяки чому гинуть віруси і заражені клітини. Однак не зайвим буде нагадування, що подібні ліки повинен призначати виключно кваліфікований фахівець.
Деякі необізнані люди, далекі від медицини, приписують чудодійні властивості таким медикаментозним засобам, як антибіотики. Вони вважають їх панацеєю від усіх хвороб, але при ГРВІ ці препарати застосовувати недоцільно і навіть шкідливо, оскільки проти вірусів вони безсилі і лише знищують корисну мікрофлору. Їх вживання має сенс тільки у разі розвитку бактеріальних ускладнень, як ангіна, бронхіт або пневмонія, оскільки вони діють тільки на бактерії. Використання антибіотиків, як і препаратів інтерферону, в обов’язковому порядку потрібно узгоджувати з лікарем.
Симптоматична терапія
Боротьба із зовнішніми проявами хвороби важлива, оскільки такі явища, як кашель, нежить, головні болі, озноб та інше не дозволяють хворому людині повноцінно відпочити, а сильний жар, приміром, може стати причиною зневоднення, а іноді навіть фебрильних судом.
Однак не всяка температура є ворогом для організму. Поки вона не досягла позначки вище 38 градусів, то є швидше соратником у боротьбі з інфекцією, певним захисним механізмом. Так, при температурних показниках в 37 градусів відбувається активація імунної системи, надходить сигнал про небезпеку ще не змінені вірусом клітини, що дає їм час і можливість захиститися від загрози. Важливо також, що при підвищеній температурі тіла втрачають свою активність віруси вже знаходяться поза продукують їх клітин. Тобто організм максимально продуктивно бореться з інфекцією при температурі тіла 37-38 градусів.
Виходячи зі сказаного, слід зробити висновок, що поспішати збивати температуру не варто, оскільки це може негативно вплинути на терміни одужання. Однак якщо показник на градуснику перевищив відмітку в 38, то можна вдатися до допомоги жарознижуючих препаратів на основі парацетамолу або ібупрофену. Ці лікарські засоби здатні знизити температуру, а також зменшити головні болі і зняти неприємні відчуття ломоти в тілі. Хороший ефект надають також протизапальні препарати, але не слід їх приймати без дозволу лікаря.
Таким чином, головна мета зниження температури – ліквідація дискомфорту, який вона завдає. Тому застосування антипіретиків потрібно постаратися уникнути. Можна спробувати збити температуру з допомогою обтирань теплою водою, які посилять тепловіддачу.
При кашлі застосовуються протикашльові і відхаркувальні препарати. Слід пам’ятати, що ці кошти ніколи не призначаються одночасно, оскільки володіють взаємовиключним дією. Більш того, використання ліків від кашлю недоцільно, якщо він продуктивний, тобто сприяє очищенню дихальних шляхів від слизу. Навпаки, в цьому випадку як не можна краще підійдуть муколітики, які знизять в’язкість мокротиння. Засоби, що пригнічують кашльовий центр, слід застосовувати, тільки якщо мокрота зовсім не відходить, а від кашлю тільки горло саднить.
Прояви нежитю усуваються судинозвужувальними краплями. Але такі назальні спреї слід застосовувати тільки в разі крайньої необхідності, оскільки вони досить швидко викликають звикання. В результаті їх частого використання відбувається потовщення слизової оболонки, що призводить до хронічної закладеності носа. Санацію носа краще здійснювати за допомогою звичайного фізіологічного розчину.
Полегшити болі в горлі допомагають полоскання. Для цього можна використовувати трав’яні настої (ромашку, шавлія) або аптечні препарати з антисептичною дією, підійде навіть звичайний розчин харчової соди. Але для досягнення позитивного ефекту необхідно проводити полоскання горла щогодини.
У деяких ситуаціях потрібно повторне відвідування лікаря. Терміново здатися фахівця потрібно, якщо стан здоров’я при проведенні призначеного лікування продовжує погіршуватися протягом двох днів, у тому разі, коли на четвертий день перебігу ГРВІ хворому не стає краще або якщо до шостого дня хвороби все ще спостерігається підвищена температура тіла. Не потрібно відкладати візит до фахівця і тоді, коли після очевидного поліпшення стану настає погіршення.
Шляхи зараження ГРВІ
Знання того, як віруси проникають в організм просто необхідно, щоб спробувати уникнути інфікування, оскільки специфічних превентивних заходів проти ГРВІ не існує. Перш за все, потрібно знати, що джерелом зараження служать не тільки явно хворі люди, але і вірусоносій, які не мають ознак захворювання. Механізмів зараження існує декілька, а основним з них є повітряно-крапельний шлях. При цьому інфікування відбувається при прямому оральному контакті або за допомогою контакту з частками слини, які виділяє заражена людина в навколишнє середовище при кашлі, чханні або розмові. Багато віруси передаються контактно-побутовим шляхом. Цей механізм інфікування припускає, що заражена слина потрапляє на різні предмети загального користування, тому є ймовірність захворіти після дотику до поруччя в метро, телефону або дверній ручці, до прикладу. Деякі провокують респіраторні захворювання віруси можуть поширюватися ще і фекально-оральним шляхом. Проте слід сказати, що вірулентність і контагіозність у всіх вірусів різна, тому вони мають неоднакову здатність передаватися від джерела до здоровій людині, різна в них і ступінь патогенності, а також інфікуються доза.
