Додатковий матеріал до заняття «Яблуня»
«Яблуня»
Маленька яблунька
У мене в саду,
Біла-пребелая,
Вся стоїть у кольором.
Я одягла сукню
З білою облямівкою.
Маленька яблунька,
Подружися зі мною!
(І. Токмакова)
Лічилочка
Котилося яблуко
Мимо саду,
Мимо саду,
Повз граду.
Хто підніме,
Той і вийде!
(З російського фольклору)
* * *
Яблуня! Яблуня!
Де ж твої яблука?
Заморозив їх мороз?
Або вітер їх забрав?
Або блискавка спалила?
Або градом їх побило?
Або поклювали птахи?
Куди ж вони зникли?
Не морозив їх мороз,
І не вітер їх забрав,
Не спалило їх вогнем,
Граду не було з дощем,
Птахи їх не поклювали…
Діти обірвали!
(З сербського фольклору)
* * *
Ручки, спляшите разок —
Буде вам завтра пиріг!
Ах, ви мої мастерички,
Швидкі ручки-сестрички!
* * *
Яблучний пиріг буде,
Тільки спляшите разок.
(З французького фольклору)
«Дідусь і яблуньки»
Дід садив по осені
Молоді яблуньки.
Запитували онуки:
— Скоро ль будуть яблука?
— Почекайте, малі,
Дев’ять студених зим,
Дев’ять весен дружних,
Дев’ять зим так весен —
До десятої осені.
— Дідусь, а дідусь,
Сам-то доживеш?
— Сам не доживу я —
Доживуть інші,
Пом’януть добром!
(Ян Райнис)
* * *
Під яблунею гуси галасують і шиплять,
На яблуню дивляться сердито,
Обходить дозором запущений сад
І дзьобами тикають в корито…
Але вітер раптом яблуню тихо хитнув —
Бах! Яблуко хлопнулось з гілки:
І гуси, хитаючись, примчали на гул,
За ними підтюпцем квочки…
Каченята вздовж грядок перевальцем поспішають,
Біжать індики від паркану,
Під яблунею нишпорять вперед і назад,
Кричать і б’ються. Сміхота!
* * *
Лежав на лавці
Іллюша-шибеник
І облизував губи.
Солодко!
Хто смачне яблуко підняв і з’їв?
Загадка…
(Саша Чорний)
«Старий і яблуні»
Дідусь садив яблуні. Йому сказали: «Навіщо тобі яблуні? Довго чекати з цих яблунь плоду, і ти не з’їси з них яблочков».
Старий сказав: «Я не з’їм, інші з’їдять, мені подякують».
(Л. Н. Толстой)