Хворобою Меньєра називають стан, що характеризується шумом у вухах, епізодичними запамороченнями, порушенням рівноваги і супроводжується прогресуючим порушенням слуху. Незважаючи на велику поширеність хвороби, її причини достовірно не встановлені. Існуючі методи лікування можуть полегшити стан хворого, але не усунути проблему повністю.
Зміст статті:
- У чому різниця між хворобою і синдромом Меньєра
- Причини виникнення
- Симптоми і ознаки
- Методи лікування
- Допомога при нападах
- Консервативне лікування
- Хірургічне втручання
- Лікування народними засобами
- Лікарські препарати та їх приблизна вартість
У чому різниця між хворобою і синдромом Меньєра
Хвороба і синдром Меньєра з такою ж назвою мають багато спільного, але в той же час – це абсолютно різні проблеми.
Хвороба Меньєра – самостійне захворювання, тоді як синдром (він зустрічається частіше) може розвиватися на тлі інших патологій внутрішнього вуха (наприклад, при різкій зміні атмосферного тиску, при недостатності кровопостачання внутрішнього вуха і мозку, черепно-мозковій травмі, передозуванні певних ліків (Аспірину), деяких захворюваннях і т. д.).
Головними відмітними ознаками останнього є відсутність шуму у вухах і прогресуючого зниження слуху.
Причини виникнення
Точні причини виникнення хвороби Меньєра продовжують вивчатися наукою. Доведено, що напад обумовлюється зростанням кількості ендолімфи (рідини, в системі внутрішнього вуха) і відповідним наростанням внутрилабиринтного тиску.
Воно порушує адекватність регулювання клітинними структурами просторової орієнтації. Внаслідок чого відбувається подібне збільшення кількості ендолімфи, досі не встановлено.
Можливі причини:
- наявність аутоімунних захворювань або вірусних інфекцій в організмі (герпесу, цитомегаловірусу), здатних запустити механізм подібних процесів;
- черепно-мозкові травми;
- інфекційні захворювання;
- порушення клітинної секреторної активності, що призводить до надмірного вироблення ендолімфи;
- судинні патології периферичної нервової системи та ін.
Порушення слуху прогресує з кожним приступом незалежно від інтенсивності останнього.
Найбільш схильні до ризику розвитку такої патології особи від 30-ти до 60-ти років, причому, частіше жінки.
Провокуючі фактори розвитку хвороби:
- куріння;
- надмірне вживання солі і кофеїну;
- зловживання алкоголем;
- прийом Аспірину.
Симптоми і ознаки
Хвороба Меньєра проявляється порушеннями вестибулярної і слухової функцій:
- епізодичними запамороченнями;
- шумом в одному вусі або обох вухах (тиннитусом);
- порушеннями рівноваги;
- відчуттям закладеності вух;
- прогресуючим (аж до глухоти) зниженням слуху.
Також можуть спостерігатися:
- забудькуватість;
- короткочасні епізоди втрати пам’яті;
- втома;
- головні болі;
- сонливість;
- депресія;
- порушення зору.
Черговість виникнення симптомів і їх переважний характер різні в різних хворих.
А що ви знаєте про лікування приглухуватості народними засобами? Переходьте за посиланням і читайте, зможете дізнатися, як допомогти слабочуючим людям.
Про шум у вухах симптоми тут написано, не пошкодуйте кілька хвилин свого часу і дізнайтеся, до яких наслідків це може призвести в майбутньому.
Фази загострення з почастішанням нападів змінюються фазами ремісії з відновленням працездатності та всіх функцій (за винятком зниження слуху).
Інтенсивність проявів з часом може як зростати, так і зберігатися, а іноді – навіть послаблюватися.
Методи лікування
Оскільки причини і механізм розвитку захворювання точно не відомі, для його лікування використовується велика різноманітність методів як консервативного, так і хірургічної терапії. На жаль, на даний момент достовірно ефективний підхід відсутній.
Допомога при нападах
При перших ознаках розвитку нападу хворий укладається в ліжко в позі, найбільш полегшує стан. Виключаються яскраве світло, різкі звуки, до ніг можна прикласти грілку, а в зоні шиї і потилиці – гірчичник.
Медикаментозна допомога здійснюється згідно з призначенням лікаря і може включати:
- введення Супрастину, Піпольфену внутрішньом’язово, атропіну Сульфату підшкірно, р-ра Глюкози або Новокаїну внутрівенно;
- додаткове введення Промедолу, Аміназину, Атропіну, Кофеїну;
- для усунення ацидозу крапельниці з Гідрокарбонатом натрію.
Консервативне лікування
Доведено знижує частоту та інтенсивність нападів дотримання дієти зі зниженим вмістом солі і винятком кофеїну.
Також слід відмовитися від куріння, нормалізувати психоемоційний стан.
Для поліпшення судинної мікроциркуляції внутрішнього вуха, нормалізації тиску ендолімфи застосовують препарати на основі бетагістину (Бетасерк тощо).
Для зменшення накопичення рідини використовуються діуретики (Фуросемід та ін), а для придушення впливу на вестибулярний апарат – седативні (Валіум, Реланіум) та антигістамінні препарати (Супрастин, Димедрол, Фенкарол і т. д.).
При нудоті і блювоті показаний прийом протиблювотних засобів (Церукал тощо).
Додатково лікар може призначити:
- препарати для поліпшення мікроциркуляції у внутрішньому вусі і судинах мозку (Гемодез, Манітол, Реоглюман);
- засоби для нормалізації мозкового кровообігу (Кавінтон, Трентал, Мілдронат та ін);
- спазмолітики (Еуфілін, Папаверин, Дибазол);
- засоби для нормалізації тонусу венозних судин (Детралекс, Ескузан);
- препарати метаболічної дії (Стугерон, Ноотропіл);
- вітаміни А, Е, В, РР;
- проведення рефлексотерапії (магнитолазерного впливу, акупунктури та ін.)
Ефективні методи лікувальної фізкультури (в залежності від стану хворого можуть допускатися стрибки на домашньому батуті, повороти і обертання головою тощо), вестибулярно реабілітаційні заходи на стабилографической платформі та ін.
Хірургічне втручання
При повній неефективності консервативної терапії проводять хірургічне втручання:
- на нервових сплетеннях і нервах, показані на початкових стадіях захворювання;
- для нормалізації тиску рідини всередині лабіринту (дренування, ендолімфатичне шунтування тощо), використовуються при виявленні гидропса лабіринту на 2-й та 3-ї стадії;
- лабіринтектомія – видалення лабіринту, призводить до повної втрати слуху.
Також можуть використовуватися хімічна абляція (введення у вухо Стрептоміцину і Гентаміцину, токсично впливають на систему лабіринту).
А ви знаєте, що робити, якщо болить вухо, як лікувати його і які препарати рекомендовані лікарями? Якщо ні, тоді клікніть по посиланню.
Щоб прочитати статтю: як лікувати зовнішній отит вуха – тут, натисніть ліву кнопку миші.
Інформацію про те, як лікувати золотуху вивчіть на сторінці: http://uho-gorlo-nos.com/articles/zolotuha/chto-takoe-i-kak-s-nej-borotsya.html тут з усіма подробицями.
Введення Стрептоміцину внутрішньом’язово або стероїдних препаратів у комбінації з гіалуронової кислотою у внутрішнє вухо.
Лікування народними засобами
Народні методи лікування повинні застосовуватися тільки після дозволу лікаря і включають:
- настої з лопуха, чебрецю, споришу в якості сечогінного засобу;
- чай з імбиру або з додаванням меліси, лимона, апельсина, житній кави, настій квіток ромашки при нудоті і блювоті;
- вкладання у вухо тампонів, змочених цибульним соком або вдихання парів киплячій суміші води і виноградного оцту при шумі у вухах і т. д.
Лікарські препарати та їх приблизна вартість
Ліки для лікування захворювання можна придбати як за рецептом, так і без, в будь-яких аптеках, у тому числі на Яндекс.Маркеті і в інтернет-магазинах.
Ціна деяких препаратів:
- Бетасерк – 296 – 469 руб.;
- Фуросемід – 10 – 16 руб.;
- Реланіум – 30 – 198 руб.;
- Фенкарол – 112 – 288 руб.;
- Церукал – 105 – 167 руб.
Хвороба Меньєра, не дивлячись на давню історію відкриття, як і раніше залишається слабо вивченою патологією. Безліч наявних консервативних і хірургічних методів лікування відрізняються широким розкидом ефективності в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта.
Перевірте себе за методикою, про яку розповідають експерти в студії програми «Жити здорово!»
