Зміст
- Загальні відомості про вегето-судинної дистонії
- Як проявляється даний вид розлади
- Способи лікування патології
Захворювань, пов’язаних із розладами нервової системи, з кожним роком за кількістю стає все більше, а вік людей, які страждають такими недугами – стрімко молодшає (на частку підлітків і дітей припадає 15-20% такого патологічного процесу, як вегетосудинна дистонія, а серед молодих дівчат і хлопців від 20 років страждає майже кожен другий).
Частіше інших, для цих вікових категорій зустрічається таке розлад як вегето судинна дистонія за гіпотонічним типом (ВСД). Деякі ставляться до нього як до серйозної хвороби, а деякі – не зраджують значення, враховуючи нерегулярність нападів (так звані «кризами») і «списують» все на втому і хвилювання.
Вегето-судинна дистонія: хвороба чи втома?
ВСД за гіпотонічним типом
ВСД за гіпотонічним типом не вважається окремою хворобою, це комплекс симптомів, що з’явилися в результаті відхилень в роботі вегетативної нервової системи і що стосуються роботи інших систем організму або органів. Інакше кажучи, ВСД за гіпотонічним типом — що це таке, правильніше буде сказати, це — синдром. Відділ вегетативної нервової системи, в якій відбуваються в даному випадку збої, відповідає за пристосування організму до зміни кліматичних умов, до стресових ситуацій, до фізичного перенапруження, а також, забезпечує внутрішній баланс в організмі (тиск, температура). Це пояснює, чому кризи загострюються в кінці весни — початку літа (коли різко змінюється атмосферне явище) або настають після сильного емоційного потрясіння.
Крім того, причинами можуть бути:
- генетична схильність до порушень в роботі нервової системи;
- гормональна перебудова в організмі (у жінок при вагітності і наближення клімаксу, у підлітків – при статевому дозріванні);
- наявності безпосередньо захворювань нервової системи (наприклад, стовбура головного мозку);
- надмірне психоемоційне навантаження;
- хронічні захворювання серцево-судинної та ендокринної систем.
Те, що це не вважається захворюванням, що підтверджує Міжнародний класифікатор хвороб МКБ 10, ВСД за гіпотонічним типом у ньому не числиться, і при необхідності, її приймають за частину іншої недуги, діагноз для якого в Класифікаторі передбачено.
Симптоми розлади
Основним симптомом, що характеризує дану різновид розлади, вважається відхилення показника артеріального тиску нижче норми, тобто менше 100/60 мм рт.ст. (саме цей вид дистонії призводить до ослаблення тонусу судин і погіршення кровообігу, знижуючи надходження крові до кінцівок).
Також, для нападу ВСД за гіпотонічним типом, симптоми характерні наступні:
- запаморочення (значно посилюються при підйомі по сходах);
- мігрень, головний біль (пульсуюча в одній точці або в скроні);
- потемніння в очах;
- почуття тривоги, хвилювання;
- слабкість;
- зниження маси тіла;
- синюшний відтінок обличчя, шкіри;
- озноб, «крижані» кінцівки;
- безпідставні «стрибки» температури;
- пітливість;
- нудота;
- порушення сну;
- задуха, брак дихання.
Увага! Ті, у кого розвивається даний патологічний процес, стають метеозалежними, реагуючи на будь-які наближаються зміни погодних умов (наприклад, криз може відбутися незадовго до дощу і з першими краплями – відступити).
Види терапії синдрому
Для ефективності лікування ВСД за гіпотонічним типом, лікування слід вибирати комплексне, починаючи з усунення причини прояву розлади і поєднуючи три основних напрямки лікування: психотерапію, медикаментозне та не медикаментозне вплив.
Важливо! Перед призначенням видів терапії і ліків, обов’язковим є діагностичний огляд фахівцями, ЕКГ, ультразвукове дослідження, загальні аналізи (кров, сеча). Часто необхідно пройти ендоскопію шлунка і томографію мозку (головного і спинного).
Медикаментозне лікування захворювання
Лікарські препарати, для лікування ВСД застосовуються такі:
- антидепресанти, вони заспокоюють нервову систему, знижують тривожність і хвилювання. Серед них: Персен, Ново-пасит та інші вибір сьогодні досить великий;
- ноотропні засоби, що покращують кровообіг в головному мозку, сприяють нормалізації кисневого обміну. Наприклад, Пірацетам;
- гормональні засоби (у разі, коли розвиток розлади пов’язано з гормональною перебудовою);
- транквілізатори (в особливо важких випадках);
- вітамінно-мінеральні комплекси.
Дуже важливо врахувати, що препарати при ВСД за гіпотонічним типом – не рекомендуються при вагітності, краще зробити «упор» не медикаментозні методи і сеанси психотерапії.
Лікування доповнюється різними не медикаментозними методами: масажами, фізіотерапевтичними процедурами (в тому числі, контрастний душ і хвойні ванни), дихальними вправами, голкорефлексотерапією, релаксацією, фітотерапією.
Не медикаментозне лікування ВСД за гіпотонічним типом обов’язково включає в себе корекцію звичного режиму життя, в яку входить:
- регулювання часу, необхідного на сон (8 годин);
- відмова від шкідливих звичок, особливо – від куріння (нікотин володіє судинозвужувальних дією);
- здійснення щоденних прогулянок на свіжому повітрі;
- профілактика стресу;
- перегляд живлення: слід виключити жирну їжу і продукти з важкими вуглеводами, вживати більше овочів (у вигляді багатства в них вітамінів), дозволяється у невеликих кількостях кави, а ось чорний чай – замінюється зеленим;
- фізична активність (плавання, велотренування, біг).
Щоб позбутися від проявів розладу як можна швидше, слід доповнити курс лікарськими травами (пустирник, валеріана, м’ята). Відмінним засобом вважається настоянка женьшеню, але вона має обмеження – спиртові настоянки не можна призначати для терапії ВСД за гіпотонічним типом при вагітності.
