Конспект спостереження в природі в старшій групі, тема: «Волошка»
Автор заняття-спостереження: Давидова Світлана Олексіївна.
Цілі:
Познайомити дітей з рослиною, його особливостями.
Закріпити знання про поняттях «бур’ян», «медонос», «лікарська рослина», «види».
Виховувати допитливість, інтерес до рідної природи, вміння бачити її красу.
Волошка (Centaurea) фото
Хід спостереження:
Головка блакитна і довгий стеблинка.
Ну хто його не знає! Це…
Ви, звичайно, дізналися волошка. У василька безліч родичів. Вчені кажуть: «У василька багато видів». Серед них є і зовсім не сині: вони бувають червоні, рожеві, жовті, блакитні та майже білі. Дивляться люди на васильки – милуються, збирають з них букети, плетуть вінки.
Але ось землероби такій красі не дуже-то раді: васильки виснажують ґрунт, коли їх багато, знищують посіви. За це називають волошки бур’янами.
Шкідливі волошки і для тварин – корів, коней. Якщо вони наїдяться васильків, то можуть навіть загинути.
І все ж невірно було б засуджувати цей квіточка: у природі немає непотрібних рослин. Приносить користь і волошка. В його квітках – багато меду: бджоли, джмелі так і в’ються над ними. Волошка — рослина-медонос.
Народні цілителі вважали, що настоянка з квіток волошки допомагає від застуди, від наривів, хвороб очей і деяких інших захворюваннях. І сучасна медицина використовує цілющі властивості волошки. Волошка — лікарська рослина.
Раніше васильків робили синій і блакитний барвник.
З дуже давніх часів волошки стали розводити в садах. Особливим попитом ці чарівні фіолетово-сині квіти користувалися у городянок, які прикрашали ними свої зачіски, пришпилювали їх до одягу і прикрашали свої домівки. Багато видів васильків виглядають дуже привабливо, тому вони вирощуються як садові рослини і на зрізання для букетів. Такі рослини називаються декоративними.
Наукова назва цієї рослини пов’язане з кентавром Хіроном – давньогрецьким міфологічним героєм – полулошадью і напівлюдиною. (Можна показати картинку з зображенням кентавра). Кентавр Хірон володів знаннями про цілющі властивості багатьох рослин і з допомогою василька зміг вилікуватися від рани, нанесеної йому отруєною стрілою Геркулеса. Це і послужило приводом назвати рослину centaurea, що в дослівному перекладі означає «кентаврово».
Російське походження назви квітки дуже цікаве. «Волошка» означає «царський квітка». А саме слово «волошка» походить від російського імені Василь, що в перекладі з давньогрецької – «царський». І якщо уважно придивитися до пелюсткам квітки, можна помітити, що кожен нагадує корону.
Народні назви волошки: переполох, звонная трава, синецветка, лоскутница, синюха. Як ви думаєте, чому саме такі назви отримало це рослина? (Відповіді дітей). По-українськи волошка — волошка. Українки вплітали васильки у вінки, прикрашали ними ікони в церквах.
Є таке прислів’я про волошка: «Ти посій жито — волошки самі виростуть».
Колоситься в полі жито.
Там, в житі, квітка знайдеш.
Яскраво-синій і пухнастий,
Тільки шкода, що не запашний.
Послухайте казку про васильке синьому.
Казка про Васильке
Жила колись в одному селі бідна вдова з єдиним сином Василем. Він був красивим і працьовитим хлопцем, і багато дівчата задивлялися на нього. Але ні на одну з них не звертав Василь уваги. З ранку до ночі працював він на своєму полі, а повертаючись додому, спускався до річки – вмитися, відпочити, помилуватися на захід сонця.
Він і не знав, що в тій річці живе русалка, що щовечора дивиться на нього, розставивши латаття. Дивиться і тихо зітхає.
– Ах, – шепоче русалка, – якби ти полюбив мене, стали б ми жити з тобою в річковий глибині. Подивися, як я прекрасна, як прохолодно і красиво у мене під водою!
Коли Василь побачив русалку, почув її слова, навідріз відмовився покинути свою землю, своє поле, не захотів і дивитися на русалочьі красу.
– Тоді, – розсердилася красуня, – не діставайся ти нікому! Стань квіткою на своєму полі!
Захитався квітка серед жита. Був він синім-синім, як очі Василя, як глибока вода в річці! І назвали люди той квітка васильком – в пам’ять про зниклого юнака.
І хочете вірте казці, хочете ні, але одне в ній правда: росте волошка синя тільки серед жита, а якщо зустрінеться в іншому місці – значить, колись тут було житнє поле. У тих країнах, де не сіяли жито, там навіть не знали і про васильке синьому, наприклад, у Стародавньому Єгипті.
У нас в Криму, крім волошки синьої, росте багато інших видів василька:
Волошка лучна
Волошка колючеголовый — з шипами під квітками.
Волошка нахилений.
Волошка розкидистий — з білими квітками.
Волошка приплюснутий.
Волошка сонячний — з жовтими квітками.
Спробуємо поміркувати, за що ці волошки отримали свої назви.
Дидактична гра «Про що говорять назви рослин?»
Васильків всюди багато. Їм поки не загрожує зникнення. Але все одно, не рвіть, будь ласка, квіти без потреби,краще милуйтеся ними живими. Адже:
Якщо я зірву квітку, якщо ти зірвеш квітку,
Якщо разом я і ти, якщо ми зірвемо квіти,
Спорожніють всі галявини і не буде краси!
Питання на закріплення:
1. Як ви розумієте вислів: «У васильків багато видів»? Які бувають волошки?
2. Від чого походить назва «волошка»?
3. За що василько отримав сої наукова назва «кентавро»?
4. Можна назвати волошка бур’яном? Чому?
5. Можна назвати волошка кормових рослиною? Чому?
6. Можна назвати волошка рослиною-медоносом? Чому?
7. Можна назвати волошка лекарственым рослиною? Чому?
8. Чому з’явилася така приказка: «Ти посій жито — волошки самі виростуть»?
9. Які види васильків, зростаючих в Криму, вам запам’яталися?
Додатковий матеріал до заняття:
Загадки про волошка
В траві густою, зеленою
він виглядає нарядно,
Але з ріллі, як бур’ян,
він вигнаний нещадно.
Головка блакитна і довгий стеблинка.
Ну хто його не знає! Це…
Кожен, думаю, дізнається,
Якщо в полі побуває,
Цей синенький квітка,
Всім відомий …
Яскраво-синій, пухнастий
Він у хлібі народиться,
В їжу не годиться.
Так маленького Васю називають
І ті квіти, що у полі збирають.
Ми несли гриби в кошику
І ще квіточка синій.
Цей синенький квітка
Назвався …
Ховається в колосках
Синій вогник,
Це розквітає
В полі …
Розкололися – ходять чутки –
Над полями небеса,
Блакитні їх осколки –
Серед пшениці і вівса.
Синій вічко
Гляне разок –
Та й сховається
За колосок.
Є трава-полівка
Синя голівка,
По краях короночки –
Зубчики-вороночки.
Око, як небо, синій-синій.
Дивиться в небо світло Василь.
У полі він, де жито росте,
І народився, і живе.
Вірші про волошка
На галявині біля річки
Голубішають волошки.
Голубі, ніби небо…
Блакитні, як вода…
Хоч якось їх побачиш,
Не забудеш ніколи.
(Н. Нехаєва)
Синє небо впало на луг,
Синім, пресиним все стало довкола,
На лузі розцвіли, біля синьої річки,
Як сині небо, квітки – волошки.
(Н. Маслей)
Розпускає волошка
З бахромою пелюстка,
Немов синій вогник,
Зігріває погляд квітка.
(Р. Зеленкина)
Василечек-волошка,
Синій, полум’яна квітка,
Видно в синьому небі жив,
З веселкою-дугою дружив.
(С. Бахрушина)
А красень волошка –
Гордий польовий квітка!
З блакитний різьблений короною,
Як король, але немає там трону!
(Наталія Майданик)
Всі діти люблять троянду,
А я інший квітка.
Не астри, не мімозу –
Звичайний волошка.
Він ніжний і красивий
Квіточка польовий,
Ліловий, яскраво-синій,
Небесно-блакитний.
Зірвав квітку коханий,
Захоплено дивлюсь,
І раптом серед ворсинок
Я диво знаходжу.
Адже в серединці м’якою
Ворушиться жучок,
З усіх яскравих квіточок,
Він вибрав васильку!
(Ю. Дулепина)
Колоситься жито –
краше не знайдеш.
В золотому житі
так по всій межи –
Диво з килимів
синіх волошок!
Право, чудеса –
у полі небеса!
(А. Алфьорова)
Тонкий довгий стеблинка
І блакитний квітка.
Розпустився – волошка,
Повз я пройти не зміг!
Кольори неба блакитного,
Не зустрічав ще такого!
Я квітки, не стану рвати,
Завтра, зустрінемося знову!
А прийшов, коли на ранок –
Розквітло тут небо ніби!
Була галявина блакитний,
Де ж дружок вчорашній мій?!
(А. Полєтаєва)
В золоте поле
Впали краплі неба.
Що це таке –
Казка чи небилиця?
Та це ж васильків
Сині квіточки.
Серед поля колосків
Небо ставить крапки.
(Д. Рум)
На пшеничному полі,
У ранковій росі
Волошки сяють,
Радіють мені…
Зберу я кольорів
Святковий букет.
Синій – це самий
Мій улюблений колір!
(М. Іськандарян)
Одного разу вранці на світанку
Я у поле погуляти пішла.
Не дивуйтеся тільки, діти:
Я василечек там знайшла.
Небесно-блакитний,
Він зростав там сам собою.
Вирішила я:
Візьму з собою!
Ні, ні, не буду краще брати,
Нехай росте, цвіте,
Нехай кому-небудь знову
Він радість принесе.
На луках, по берегах річки,
На полях, там де густа трава,
Жарким літом розквітли волошки,
Сперечаючись з небом чия синього блакить.
Добрий ангел із небес полотна
Ці зірочки для нас нарізав,
Щоб земля була сповнена квітами
На луки і поля розкидав.
Блакитні у дівчиська очі.
Так світлі вони і так глибокі!
Подарували цей колір небеса,
А, може, й квіти волошки…
(М. Петровська)
Рухлива гра для дітей середнього дошкільного віку «Косарі»
За лічилки вибираються 3 ведучих – косарі, інші гравці – квіти. Кожен гравець отримує кольорову стрічку, що позначає квітка: жовта стрічка – кульбаба, біла стрічка – ромашка, синя – волошка. Стрічки закріплюються у грають ззаду на поясі. Ведучі заздалегідь домовляються, хто яку квітка буде зривати. Грають вимовляють текст і імітують рух: квіти, стоячи на місці, розгойдуються, рухають руками-листочками, ростуть. Косарі роблять енергійні рухи руками в сторону -вперед і ходять між квітами по полю.
Слова кольорів:
Зелений, зелений луг, все цвіте навколо,
І роса блищить, і дзвенить коса.
Кульбаба, волошки і ромашки тут ростуть.
Слова косарів:
Я косою траву скошу і букетик наберу.
Раз, два, три…
На слова: «Раз, два, три…» – квіти розбігаються, намагаючись добігти до обумовленого місця. Косарі зривають з втікачів стрічки тільки свого кольору, так як за договором кожен косар збирає або тільки кульбаби, або ромашки, або волошки. Перемагає той, хто більше зірвав стрічок, відповідних кольорів.
Скачати конспект заняття-спостереження «Волошка»