Зміст:
- Що таке підвищений ВЧТ
- Зовнішні симптоми ВЧТ
- Нейросонографія (діагностика)
- Схема лікування
Підвищений внутрішньочерепний тиск або внутрішньочерепна гіпертензія – одне з найпоширеніших діагнозів, який можна почути від невропатолога під час першого огляду немовляти. Головне питання полягає в тому, як визначити, чи дійсно у малюка є ця проблема або лікар перестрахувався і зайнявся гіпердіагностикою.
Список ліків, які останнім часом призначаються невропатологами дітям, величезний. Майже кожній дитині у віці до року хоча б раз прописують ноотропні препарати, покликані поліпшити роботу головного мозку. Кожен раз батькам доводиться ламати голову, чи дійсно їх малюк потребує в такому серйозному лікуванні чи ні. Для цього доводиться розбиратися, що ж таке підвищений ВЧТ, як його вчасно помітити і чим лікувати.
Що таке підвищений ВЧТ
Для повноцінної роботи головного мозку постійно утворюється ліквор (спинномозкова рідина), яка циркулює в його шлуночках і спиномозковому каналі. У нормі вона формується, проходить по каналах, а потім, виконавши свої функції, всмоктується в кров’яне русло. Якщо рідини утворюється занадто багато, вона неправильно циркулює або порушений її відтік, то ліквор неминуче накопичується мозку і починає тиснути на його тканини. Це і призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску.
Підвищений внутрішньочерепний тиск завжди є симптомом якого-небудь серйозного захворювання головного мозку. Справжньою причиною такого стану може бути:
- гідроцефалія,
- менінгіт,
- різного роду пухлини,
- травми головного мозку,
- перинатальна енцефалопатія та ін
Гідроцефалія може виникати не лише у дітей, але і у дорослих. Читайте також про внутрішньої і зовнішньої замісної гідроцефалії головного мозку.
Причини підвищення бувають різні, але наслідки в будь-якому разі досить серйозні. Якщо вчасно не вжити заходів, то можуть виникнути серйозні порушення в роботі головного мозку, постійні головні болі, порушення сну, а в подальшому, затримки фізичного та розумового розвитку.
до змісту ?
Зовнішні симптоми ВЧТ
Дитина, яка страждає захворюванням з підвищеним ВЧТ, рідко буває спокійним, так як набагато частіше за інших страждає головними болями. Однак часте занепокоєння малюка ще не говорить про який-небудь хвороби. Існують більш показові зовнішні ознаки, що дозволяють запідозрити захворювання.
Одним з таких ознак є пульсуючий, сильно випирає джерельце. На нього під час огляду обов’язково звернуть увагу і дільничний педіатр, невропатолог.
Також варто обов’язково розповісти фахівця, якщо малюк:
- закочує зіниці,
- одні оком дивиться не прямо, а в бік (спостерігається косоокість)
- витріщає очі,
- часто і багато зригує,
- час від часу в нього буває блювота.
Самим яскравим і серйозним симптомом є непропорційний різке зростання об’єму голови щодо решти тіла. Тому на кожному прийомі педіатр обов’язково заміряє розміри голови і грудної клітини, щоб відразу помітити будь-яку різку динаміку. Такий симптом частіше всього свідчить про те, що у немовлят підвищений внутрішньочерепний тиск пов’язано з гідроцефалією – нагромадження в порожнинах мозку, надлишкової кількості ліквору.
Слід пам’ятати, що всі названі ознаки є непрямими і без додаткового обстеження, тільки на підставі зовнішнього огляду і спостереження за дитиною неможливо поставити точний діагноз. Для того, щоб його підтвердити або спростувати, необхідно пройти ультразвукове дослідження головного мозку (нейросонографію).
до змісту ?
Нейросонографія (діагностика)
Це дослідження мозку за допомогою ультразвукових хвиль через велике тім’ячко. Процедура нешкідлива і безболісна, не рахуючи того, що малюкові протягом декількох хвилин доведеться тримати голову нерухомо.
Єдиною необхідною умовою для її проходження є відкриття великого тім’ячка як мінімум на 1см., тому її призначають дітям тільки у віці до 1 року. Зараз це дослідження намагаються хоча б раз зробити всім немовлятам, щоб відразу виключити можливі порушення в розвитку. Його обов’язково проходять всі недоношені діти, і малюки, які отримали які-небудь пошкодження під час пологів.
Сам факт підвищення ВЧТ на моніторі розглянути неможливо, апарат може показати тільки наявність змін у структурі головного мозку – збільшення шлуночків або міжпівкульної щілини, пухлинні процеси, зміни у швидкості кровотоку, внутрішньочерепні крововиливи та ін При невеликих відхиленнях від норми обов’язково призначається контрольне дослідження через місяць або два.
Результати НСГ оцінює невропатолог і потім, вже на підставі всіх даних, призначає необхідне лікування, після якого, як правило, знову робиться повторне обстеження.
до змісту ?
Схема лікування
Не існує єдиного способу лікування внутрішньочерепної гіпертензії. Тактика лікування, в першу чергу, залежить від характеру порушення.
Якщо рідина продовжує накопичуватися в півкулях, то хворому обов’язково призначаються сечогінні препарати, серед них найчастіше – діакарб. Якщо ліквор вже не утворюється в надлишку, але з якихось причин його надлишки все ще продовжують тиснути на тканині, то сечогінні засоби не призначають.
У комплексі призначаються препарати, покликані поліпшити роботу судин головного мозку (актовегін внутрішньовенно та ін), активізувати метаболічні процеси в ЦНС і заспокійливі ліки (зокрема, мікстуру з цитраль), так як частий плач і різкі крики кожен раз провокують підвищення тиску.
З ноотропних препаратів найчастіше призначають пірацетам, гліцин, пантогам. Добре поліпшує метаболізм головного мозку кортексин, він має не тільки ноотропною, але і протисудомну дію. Його призначають при підвищенні ВЧТ, спровокований ішемією, енцефалопатією і черепно-мозковими травмами.
Всі ці препарати приймаються курсами, після чого відстежується динаміка стану. Крім контрольного НСГ та огляду невропатолога, самі батьки можуть спостерігати наявність або відсутність позитивної динаміки за загальним станом дитини – змінюється тонус м’язів, як протікає розвиток немовляти, стає він більш спокійним. При правильному підборі препаратів незабаром вдається домогтися поліпшення.
При важких ушкодженнях головного мозку ліки можуть не надати бажаного дії, і в деяких випадках призначається хірургічне лікування.
З одного боку, внутрішньочерепна гіпертензія – небезпечний і серйозний симптом, що вимагає якнайшвидшого лікування, а з іншого – діагноз, який зараз дуже часто ставлять здоровим малюкам. Тільки батькам належить вирішити, потребує їх малюк серйозного лікування чи ні.
Щоб знайти правильне рішення, слід пам’ятати два важливих правила. Підвищений ВЧТ завжди дає цілий комплекс симптомів і його неможливо діагностувати тільки на підставі первинного огляду невропатологом. Якщо вашій дитині все ж поставили такий діагноз, перш ніж почати лікування обов’язково варто показати малюка ще одного фахівця. І якщо сумнівів не залишиться, то чим швидше буде розпочато лікування, тим більше шансів назавжди позбавити малюка від цієї хвороби.
