На жаль, у сучасному світі існують війни, збройні сутички, расова і статева дискримінація. Люди не завжди доброзичливо ставляться до людей похилого віку, немічних, тяжкохворим, не можуть спокійно жити з-за того, що хтось носить інший одяг або дотримується інших релігійних переконань.
Вчені та громадські діячі вважають, що виправити ситуацію можна, якщо виховувати у підростаючого покоління толерантність. Під толерантністю мається на увазі розуміння того, що на землі живуть різні народи. Люди говорять на різних мовах, мають різні культурні традиції. Щоб уникнути конфліктів потрібно поважати кордони один одного, терпимо ставитися до інших. Також толерантним вважається терпиме ставлення до людей віком, інвалідам, особам, які мають фізичні та психічні відхилення.
Виховувати толерантність можна у старших дошкільників, хоча підготовка до такої нелегкої справи може відбуватися і в середніх або навіть молодших групах. Виховання толерантності у дітей дошкільного віку відбувається в кілька етапів.
Формуємо уявлення
Неможливо зробити людину толерантним до того, що йому невідомо. Тому виховання толерантності у дітей дошкільного віку починається з уявлень дітей про світ. Дітям розповідають про те, що на планеті Земля живуть різні народи. Люди по-різному пишуть і читають (ієрогліфами, справа наліво і т. д.), носять національний одяг, готують їжу з продуктів, які ростуть на їх землі, співають пісні, виконують танці, здійснюють релігійні обряди. Незважаючи на те, що представники різних народів відрізняються один від одного, потрібно намагатися розуміти і поважати інших, проявляти терпимість. Необхідно доброзичливо ставитися до тих, хто серйозно хворий або трохи відрізняється від звичайних людей (аутисти, хворі синдромом Дауна тощо).
В якості методів виховання на цьому етапі застосовуються дидактичні ігри («Одягни ляльку», «Добери картинку»), читання книг (вірші та казки зарубіжних письменників), бесіди («Хто живе на північному полюсі?»), уявні подорожі, свята та розваги.
Вчимо розуміти
Щоб стати толерантним, одного знання мало. Потрібно ще сформувати ставлення. Тут дуже важливий приклад дорослих. Якщо педагоги і батьки самі нешанобливо ставляться до тих, хто не схожий на них, дозволяють собі не дуже позитивні висловлювання на адресу чорношкірого хлопчика в групі або бабусі в черзі за продуктами, то й діти будуть вести себе так само.
Крім прикладу, виховання толерантного ставлення до інших допомагають хороводні та командні ігри («Дракон кусає хвіст», «Міцна ланцюжок»), обговорення особливостей характеру, уявлень один одного («Любити морозиво – це добре чи погано?» «Що краще: лижі або ковзани?», «Який мультик найцікавіший»? і т. д.). Під час таких бесід важливо показати дітям, що у кожної дитини може бути своя точка зору, але це аніскільки не заважає дружити, добре ставитися один до одного.
Переходимо до дій
Знання і розуміння того, що таке толерантність, можуть виявитися марними, якщо малюк не буде здійснювати відповідних вчинків. Зрозуміло, погасити збройний конфлікт дитина ще не в змозі, але виконати деякі прості дії може. Наприклад, допомогти бабусі забратися в квартирі. Або навчити російською словами дівчинку-іноземку, з якою ходить в один дитячий садок. Або поступитися місцем у транспорті дідуся з костуром.
Виховання толерантності з дитинства сприяє тому, що доросла людина дійсно виявиться більш терпимим до тих, хто поруч, навіть якщо ці люди будуть не такими, як він. Може бути, тоді й насильства в світі стане менше.
Спасибі, що поділилися з друзями!
