Мигдалини (гланди) – важливий орган лімфатичної системи, бере безпосередню участь у формуванні імунітету людини. Це місце скупчення лімфоїдних тканин і вузликів у слизовій зіва. Головне завдання мигдалин – затримувати хвороботворні організми, вдихувані з повітрям, перешкоджати їх проникненню. Мікроби осідають на поверхні гланд, накопичуються там, тому вони часто є об’єктом запальних процесів.
Зміст статті:
- Причини загострення
- Характерні симптоми
- Діагностика тонзиліту
- Методи лікування
- Місцева терапія
- Застосування антибіотиків
- Народними засобами
- Профілактичні заходи
У медицині запалення мигдалин називають тонзилітом. Він може бути гострим (ангіна) і хронічним. Це поширене захворювання – 15% жителів Землі страждає хронічною формою запалення.
Причини загострення
Потрапляючи на слизову, збудники інфекції починають піддаватися знешкодженню з боку мигдалин. Якщо імунна система у людини сильна, то вони швидко справляються з цією проблемою. Але, якщо вона послаблена, то запалюються піднебінні мигдалини.
Причиною запалення в більшості випадків є бактеріальна інфекція, спровокована пневмококами, стрептококами, менінгококами або стафілококами.
Пік захворюваності частіше припадає на зимові місяці. Хворіють частіше діти і підлітки, так як імунна система у них ще до кінця не сформована.
Факторами запального процесу можуть стати довколишні вогнища інфекції – гайморит, хронічний риніт, карієс.
У холодну пору року через утрудненого носового дихання холодне повітря через рот проникає безпосередньо на горло і викликає запалення.
При ослабленому імунітеті часті ангіни виливаються в хронічне запалення. При тонзиліті виділяються токсини, які поширюються по організму, потрапляючи в кров’яне русло і в лімфу.
Тому нерідкі випадки ускладнень (нефрит, ревматизм, поліартрит, сепсис та ін).
Збудниками інфекції можуть бути не тільки бактерії, а й віруси (герпесу, аденовіруси, ентеровірус Коксакі) або грибки (Candida). Частіше захворювання поширюється повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту.
Характерні симптоми
Залежно від форми, клінічні прояви захворювання можуть бути змінені. Першою ознакою початку запального процесу мигдалин є відчуття, що «дере в горлі». Поступово замість нього з’являються больові відчуття. Гланди стають збільшеними і набувають насичено червоний відтінок.
Окрім цього спостерігаються наступні ознаки:
- загальна слабкість,
- підвищена температура,
- озноб,
- локальне збільшення лімфовузлів,
- біль при ковтанні,
- помірна інтоксикація.
А що вам відомо про перекис водню, показання до застосування якої при лікуванні захворювань горла описані на сторінці під посиланням.
Про ефективне лікування аденоїдів у дітей можна прочитати на цій сторінці корисну статтю.
При стіканні гланд, мигдалики збільшуються, і змикання голосових зв’язок може, у хворого може бути захриплий голос або його відсутність. Якщо вчасно не почати лікування, то може виникнути ларингіт з інтенсивними нападами кашлю.
Розрізняють кілька форм гострого запалення:
- катаральна,
- фолікулярна,
- лакунарна (про симптоми у дорослих написано на цій сторінці),
- флегмонозна ангіни.
Катаральна форма відзначається гіперемією гланд, субфебрильною температурою і слабо вираженими больовими відчуттями в горлі.
При фолікулярній ангіні виникає гострий біль у місці запалення, температура підвищується до 38-39 градусів. Візуальний огляд мигдалин дає можливість виявити жовтувато-білі вогнища гнійного нальоту (фолікули).
При лакунарній формі до загальній клінічній картині приєднується наліт гній в лакунах гланд. Флегмонозна ангіна – гнійне запалення околоминдальной клітковини (частіше одностороннє), що супроводжується підвищенням температури до 40°С.
Клінічна картина хронічного тонзиліту відзначається наступними ознаками:
- регулярні гострі ангіни,
- болі в підщелепних лімфовузлах,
- виділення гнійних пробок при кашлі,
- біль у серці та суглобах,
- підвищена температура,
- відчуття першіння в горлі.
Часто виникає болісний кашель з-за попадання гнійного секрету з гланд на слизову глотки. Загострення захворювання простежується 2-3 рази в рік.
Діагностика тонзиліту
Діагностику отоларинголог робить на підставі візуального огляду місця запалення, скарг пацієнта. При регулярних гострих інфекціях призначається аналіз крові на С-реактивний білок, що дозволяє визначити наявність в ній бактерій, а також здається кров на антитіла.
А ви знаєте, що в аптеках продається засіб від першіння в горлі, яке теж може допомогти при запаленні мигдалин? Прочитайте про нього в статті, «клікнувши» за посиланням.
Що таке дифтерія гортані прочитайте тут. У статті описані симптоми і методи лікування захворювання.
Після переходу на сторінку: http://uho-gorlo-nos.com/gorlo/g-simptomy/koma-v-gorle.html ви зможете прочитати про причини появи кома в горлі.
Вдаються також до дослідження матеріалу (гною або слизу) з місця поразки на визначення виду збудника та його стійкість до антибіотиків.
Методи лікування
Воно обов’язково має проходити під контролем лікаря, оскільки при неправильному підході інфекція може поширитися в організмі, викликавши негативні наслідки.
Терапія в основному проводиться консервативними методами, але в деяких ситуаціях виникає необхідність в хірургічному розтин гнійників або видалення мигдалин.
Лікування може проводитися в домашніх умовах, але обов’язково супроводжуватися постільним режимом, дієтою, рясним питвом.
Лікувальні процедури повинні бути орієнтовані на усунення симптомів захворювання, а також позбавлення організму від інфекції.
Місцева терапія
Основою місцевого лікування є полоскання горла. У його процесі пригнічується активність патогенних організмів.
В якості засобів для зрошення горла використовують:
- фурацилін;
- риванол;
- діоксидин;
- мірамістин;
- хлоргексидин;
- хлорофіліпт;
- йодинол.
Кошти розбавляють водою згідно інструкції.
Для усунення больових відчуттів у горлі і зняття симптомів запалення використовують антисептичні драже, таблетки для розсмоктування:
- Декатилен – місцевий бактерицидний препарат широкого діапазону дії. Діти від 4 років розсмоктують по 1 таблетці через кожні 3 години, дорослі – через кожні 2 години. Максимальна добова доза – 6-12 пастилок.
- Фарингосепт – місцевий антибактеріальний засіб з діючою речовиною амбазон моногідрат. Норма для дорослих і дітей від 7 років – 5 таблеток на добу. Допускається прийом препарату при вагітності.
- Стрепсілс – льодяники, містять місцевий антибіотик амілметакреазол і анестетик лідокаїн. Можна приймати дітям після 12 років та дорослим до 5 пастилок на добу не більше 3 днів.
- Нео-ангін з амилметакрезолом – таблетки, які застосовують при неускладнених запаленнях. Призначають дітям після 6 років і дорослим по 1 таблетці для розсмоктування через кожні 2-3 години, максимум 6 таблеток у день.
В якості місцевих способів лікування використовують антисептичні спреї: тандум верде, биопарокс, каметон, інгаліпт, йокс.
Застосування антибіотиків
Часто з запаленням мигдаликів під силу впоратися тільки антибіотиків. Якщо на гландах присутній наліт гною або фолікули, отоларинголог у більшості випадків призначить 5-12-денний прийом антибіотиків. В основному це ліки з ряду пеніцилінів.
- Амоксицилін – антибіотик ефективний проти більшості штамів хвороботворних бактерій. Дорослі приймають таблетки по 0,5 г 3 рази в день.
При важкій формі захворювання доза може збільшуватися до 1г. Курс лікування-5-12 днів в залежності від складності перебігу хвороби.
Під час прийому амоксициліну (як і інших антибіотиків) у хворого виникає порушення роботи ШКТ – дисбактеріоз. Тому паралельно необхідно приймати препарати, що нормалізують його роботу.
- Амоксиклав – антибіотик, який крім містить амоксициліну клавулановую кислоту. Пацієнтам старше 12 років призначають по 1 таблетці 375мг або 625мг 3 рази в день.
Аналогами даних антибіотиків є амосин, аугментин, флемоклав. Можуть також бути призначені антибактеріальні препарати групи макролідів (еритроміцин, азитроміцин).
Народними засобами
Традиційна схема лікування може бути доповнена народними способами. Це в основному полоскання горла і примочки.
Ефективний і простий метод боротьби із запаленням мигдалин – регулярні полоскання горла содово-сольовим розчином (по 1 чайній ложці соди і солі на склянку води).
Послабити больові відчуття допоможе розчин лимонного соку (3 столові ложки на 200 мл води). Знімають запалення відвари ромашки, шавлії, календули, сріблястого евкаліпта (лікувальні властивості). В 1 склянку окропу додати 1 столову ложку рослини, довести до кипіння, настояти. Полоскати горло теплим відваром як можна частіше. Можна в нього додати настоянку прополісу, мед.
При хронічному тонзиліті у дітей використовують суміш соку алое (1 частина) з квітковим медом (3 частини) для змазування мигдалин. Проводять процедуру 1 раз на день протягом 14 днів.
Поліпшити стан людини при запальних процесах гланд допоможуть цибульні інгаляції, компреси з капусти (загорнути в марлю терту капусту і тримати на шиї 2 години), сольові пов’язки (прив’язати на область горла бинт, змочену 10% розчином солі).
Якщо народні засоби довго не дають результатів або виникають побічні дії, лікування ними слід припинити.
Профілактичні заходи
Головне для попередження запальних процесів – зміцнити імунітет і підтримати захисні функції організму. Для цього слід відмовитися від шкідливих звичок, загартовуватися, збалансовано харчуватися. Особливо важливо мінімізувати можливість пошкодження мигдалин.
- Уникати переохолоджень.
- Не пити холодні рідини.
- Необхідно забезпечити вільне носове дихання.
- Вилікувати супутні джерела інфекції (карієс, риніт (про симптоми у дітей написано тут), гайморит, синусит, фронтит).
Захворіти запаленням мигдалин дуже просто. А лікування гострої або хронічної форми тонзиліту (симптоми у дорослого) – додаткова трата часу, сил і коштів. Тому важливо дотримуватися профілактичних заходів щоб уникнути захворювань.
При перших ознаках інфекції необхідно якомога швидше звернутися до лікаря і почати лікування. Несвоєчасність може стати причиною незворотних наслідків для організму у вигляді ревматизму, серцево-судинних захворювань і т. д.
Під час перегляду пропонованого відеоролика, ви дізнаєтеся, як лікувати запалення мигдаликів при хронічному тонзиліті.
