Конспект заняття по ознайомленню дітей з природою, тема «Іва»
Автор заняття: Давидова Світлана Олексіївна, вихователь-методист вищої кваліфікаційної категорії.
Програмне зміст:
Познайомити дітей з вербою (особливості росту і значення для людини та тваринного світу).
Розширити уявлення дітей про використання гілок верби в християнській культурі і тілесних покарання.
Вчити дітей розуміти образність загадок і приказок.
Розвивати допитливість, мислення.
Виховувати інтерес до рослинного світу.
Обладнання:
Картинки з зображенням дерева.
Верба
Хід заняття:
Хлопці, як називається це дерево? Верба. У цього дерева багато імен і родичів. Верба, верба, верба, лозіна, шелестке дерево, назв і видів у цього дерева дуже багато. Якщо б нашим місцевим вербам прийшло в голову поїздити по родичам, вони би весь світ побачили. Тому що багато різних ивушек зростає у всіх краях. Колись, дуже давно привезли це дерево в наші краї. А зараз верба розселилася по всій нашій області.
Загадка про вербу
Кучері в річку опустила
І про те зажурилась,
А про що вона сумує,
Нікому не говорить.
Це про вербу плакучу загадка. Давайте поміркуємо, чому цю вербу називають плакучою? Через що думають, ніби ця верба сумує?
Рано вранці на тонких листі верби з’являються найдрібніші крапельки. І як тільки вітер злегка сколихне гілки дерева, краплі починають падати, наче сльози. У цей момент верба нагадує сумну заплакану дівчину, распустившую свої довгі волосся-гілки. Ось тому-то й прозвали дерево в народі «плакучою вербою».
У сирих місцях, біля води любить рости верба. Що б виросло нове деревце, досить увіткнути в сиру землю зрізану гілку верби. У народі про то говорять: «Приживчивое дерево верба: стусана зростає». Верба – дерево вологолюбна. Що це означає? Любить вологу, воду. Та так сильно любить верба воду, що навіть затоплення не боїться. Трапляється, що навесні заллє надовго водою вербу, так, що тільки верхівка дерева стирчить. А вербі все дарма.
Назва верби походить від латинських слів «близько» і «вода».
Коли зацвітає верба, значить – кінець зими. Верба-символ сонця і весни, — одне з перших дерев, распускающих свої пухнасті нирки під променями весняного сонця.
Перші бджілки поспішають до верби. Адже квіти й інші дерева ще не поспішають цвісти. Дерева, з яких бджоли збирають нектар і потім роблять мед, називаються «медоноси». Повторіть це слово і постарайтеся запам’ятати.
Бруньки верби взимку прикриті тугий шапкою. Навесні нирки скидають їх і показуються сережки або ще їх називають «баранці». Їх називають баранчиками за пухнастість. Навіть загадка є: «Білі овечки стрибають по тонкій свічці». Білі овечки – це бруньки верби, а тонкої свічкою названа тонка вербова гілка.
Всі верби світлолюбні, а що це значить, ви самі здогадайтеся. Саме слово вам підкаже – «айстра». Світлолюбна – значить любить світло.
Ростуть верби швидко, а от живуть недовго, за мірками дерев. Ви пам’ятаєте, дерево яке ми називаємо «довгожителем»? Дуб. А верба живе приблизно стільки років, скільки чоловік (до 70). Але за недовге життя це дерево встигає принести багато користі.
Вербові бруньки і сережки їдять деякі птахи. А густі зарості верб – верболози – птиці використовують для проживання.
Вербові гілки з листям йдуть на корм тваринам, особливо козам і вівцям.
З давніх часів відомі людині цілющі, лікувальні властивості верби. Настоями і відварами з верби лікували рани, хвороби.
У річок та низинах
Вони завжди ростуть,
Їх прути на кошики
І короби йдуть.
Кора верби і прути використовують для плетіння кошиків, меблів. Ще з коріння верби робили фарбу.
Колись давно в школах та військових частинах дітей і солдатів за непослух били. Били вербовими лозинами. Вчителі для дітей та офіцери для солдатів запасалися вербовими гілками, їх називали «різки». Провинилися були різками примовляючи: «Верба біла-б’є за діло» або «Не я б’ю, верба карає». Адже ви пам’ятаєте, що верба – інша назва верби.
Більше двох тисяч років тому входив у священне місто Єрусалим Ісус… Народ радісно вітав його, встеляючи під ноги зрізані пальмові гілки.
Але пальми ростуть не у всіх країнах, тому багато людей не можуть зустрічати цей день з пальмовими гілками в руках. У Росії, Україні їх замінюють гілками верби. На недільній Літургії їх святять і дбайливо несуть додому для того, щоб… відшмагати ними своїх дітей. Але не боляче, а щоб були діти здоровими і слухняними.
Питання:
1. Чому вербу люблять бджоли?
2. Де полюбляє рости верба?
3. Чому вербу називають «вологолюбна дерево»?
4. Довго живе верба?
5. За що один з видів цього дерева отримав назву «плакуча верба»?
6. Що це таке: «білі овечки стрибають по тонкій свічці»?
7. Їдять тварини вербу?
8. Як люди використовують вербу?
9. Верба – медонос? Чому?
10. Як вербу використовували для покарання винних?
Література до заняття «Іва»:
«Верба»
Біля річки, біля обриву
Плаче верба, верба плаче.
Може, їй когось шкода?
Може, їй на сонце жарко?
Може, вітер пустотливий
За косу смикнув вербу?
Може, верба хоче пити?
Може, нам піти спитати?
«Розмова старої Верби з Дощем»
– Вісім – дороги,
Дев’ять – на лузі…
– Що ти, Дощ, вважаєш?
Може, допоможу?
– Дві – під старою ялиною,
Біля стогу – шість…
-Що ти , Дощ, вважаєш,
Так не можеш порахувати?
– поспішаю ромашки
Все перерахувати,
Десять – на узліссі,
Під осикою – п’ять…
Ну як просчитаюсь,
Довго до біди!
Раптом на всіх не вистачить
У мене води!
(І. Токмакова)
Скачати конспект заняття «Іва»