Кожен язвенник просто зобов’язаний знати характерні ознаки, за якими виявляється перфоративна виразка шлунку.

Можливо, комусь буде корисно мати уявлення і про процедуру, яка рятує життя хворого у разі такого ускладнення — про хірургічному ушиванні.

Підготовча стадія

До того, як приймається рішення про ушивання виразки, виконуються термінові діагностичні заходи. Найчастіше це пневмогастрография в поєднанні з оглядової рентгенографії черевної порожнини. Також в окремих випадках можуть бути застосовані:

  • лапароскопія;
  • лапаротомія;
  • ультразвукове дослідження;
  • ФГДС.

Чим очевидніше клінічна картина складається із симптомів, тим коротше буває процес інструментального обстеження — щоб уникнути ускладнення стану пацієнта час доводиться економити.

За давньою перфорації, т. е, що сталася понад півдоби тому, обов’язково здійснюється попередня антибіотикопрофілактика та інфузійна терапія.

Перед операцією лікар повинен пояснити хворому суть справи і отримати письмову згоду останнього на хірургічне втручання. Операція може бути небезпечною, якщо пацієнт — людина зрілого віку і якщо у нього є певні хронічні захворювання (зокрема, кардіологічного характеру).

Опис ушивання перфоративної виразки

Пацієнту при необхідності виголюють операційне поле. Потім робиться наркоз.

Коли наркоз спрацьовує, робиться премедикація і в шлунок вводять контрольний зонд.

Стандартне ушивання пропонується при перфораціях розміром до 0,5 см. З черевної порожнини відсмоктується ексудат, перевіряється прохідність ШКТ і, нарешті, накладаються три стібка.

При перфораціях понад 0,5 див. практикується тампонування. При ньому пасмо великого сальника обшивають та проводять через отвір, ретельно закріплюючи.

У нестандартних ситуаціях, коли проривної отвір виявляється дуже великим, операція проводиться за однією з методик резекції шлунка.

Чи можна відмовитися від операції?

Вище ми згадували, що іноді ушивання буває небезпечно. За законом хворий має право не дати згоди на процедуру.

Тоді його просто переведуть в палату і будуть лікувати пацієнта з поширеним перитонітом за допомогою назогастрального зондування та інфузійної терапії, антибіотиків і знеболюючих ліків.

Не факт, що дані заходи виявляться достатніми. Краще погоджуватися на операцію відразу, не затягувати її початок. Чим пізніше надана допомога, тим вищим буде ризик летального результату.

Соц закладки
Соц закладки