Тварини Середніх Віків чимало постраждали від усіляких забобонів людини, хоча люди і до цього додавали чимало значення тим чи іншим звірам і птахам. Мусульмани стали переслідувати собак, так як ті були священними у зороастрійців, проте значення, яке надавали тваринам християни, не може не здивувати сучасну людину.
Практично всі сфери життя католицьких християн управлялися Церквою, в ті часи церковники трактували усе, з чим людина могла зустрітися у своєму житті. Саме вони вважали, що тварини всіх видів, так само як і люди, наділені розумом і душею, а тому вони повинні нести таку ж відповідальність за проступки, як і люди. Хоча цей період відрізнявся жорстокістю, люди епохи Середньовіччя відчували до тварин родинну близькість. Вони, в понятті людей, були такими ж розумними, як і люди, тому нікому не здавалося дивним, що тварин могли судити, допитувати, катувати і страчувати. Тварини Середніх Століть своїми ненавмисним вчинками або могли врятувати себе, або згубити.
У Середні століття судові процеси над тваринами були звичайною річчю, вони зустрічалися аж до 18 століття. Змію, яка дитини собаку в 1595 році повісили, а її тіло залишили на шибениці в науку іншим собакам. Замість того щоб боротися з різного роду шкідниками, люди йшли скаржитися на них в церкву, під егідою якої проходили суди над комахами, личинками та іншими комахами. Тварин могли навіть відлучити від церкви, або засудити до примусового переселення. В цілому, ставлення до тварин у цей період бачиться дуже примітивним, і справді смішними для сучасної людини. Проте для самих тварин не було нічого смішного. Серйозним гонінням у 13 столітті зазнали кішки, їх порахували посібниками відьом, на яких інквізиція вела полювання, та масово палили на вогнищах.