Свербіж у піхві

Свербіж у піхві – нерідке і досить неприємне явище, фізіологічно обґрунтоване тим, що на статевих органах безліч нервових закінчень, і будь-який патологічний процес, що відбувається в організмі, викликає їх подразнення.

Даний симптом, як правило, супроводжується характерними виділеннями.

На нашому сайті є кілька статей про виділеннях у жінок:

коричневі виділення після місячних,
коричневі виділення в середині циклу,
білі виділення,
рожеві виділення,
кров’янисті виділення в середині циклу,
творожистие виділення,
прозорі виділення.

Можна виділити наступні причини, що викликають свербіж у піхві:

Запалення слизової оболонки, обумовлене розвитком умовно-патогенної мікрофлори – найбільш часта причина свербіння в піхві. Сюди відноситься: гарднерельоз; кандидоз (молочниця), який викликається дріжджовим грибком Candida і супроводжується почервонінням і набряком, густими білими сирнистими виділеннями без запаху; бактеріологічний вагіноз, він часто розвивається як наслідок дисбактеріозу кишечника, його ознака — коричневі або жовті виділення з неприємним запахом.
На другому місці – ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом): хламідіоз (жовтуваті виділення з рибним запахом); трихомоніаз (рясні пінисті зеленуваті виділення); генітальний герпес — супроводжується висипаннями у вигляді бульбашок, які болісно лопаються при розчісуванні.
Різні пухлини органів малого тазу, а також запальний процес в матці (ендометрит), шийки матки (цервіцит), яєчниках (аднексит), також супроводжується виділеннями і сверблячкою, а додатково — болями внизу живота. Кров’янисті виділення можуть свідчити про сильної ерозії.
Свербіж може виникнути як алергічна реакція на місцеві засоби контрацепції (таблетки, свічки, пінки, креми), а також на латекс або змащення презервативів, на лубриканти, на гігієнічні прокладки певної марки. Також свербіж може бути наслідком харчової непереносимості (гострих страв, грибів, копченостей і т. д.).
Недостатня гігієна інтимних місць, носіння тісного, синтетичного білизни, стрінгів, або, навпаки, надто ретельна гігієна, використання мила, що має лужну реакцію, часте невиправдане спринцювання можуть порушити природну мікрофлору піхви і призвести до дисбактеріозу.
Наявність свищів у стінках органів статевої та сечовидільної систем, що з’явилися внаслідок операцій або родів, може призвести до того, що сеча при спорожненні сечового міхура потрапляє в піхву, дратуючи його.
Зміни гормонального фону, викликані ендокринними захворюваннями, такими як цукровий діабет, гіпотиреоз, а також печінковою недостатністю, дисфункцією яєчників, гепатити, захворювання крові. Зазвичай свербіж вульви у даному випадку поєднується з ще якимось шкірним свербінням. Гормональні зміни призводять до втрати еластичності стінок піхви через нестачу естрогенів.
Ще однією причиною свербіння може стати період менопаузи, коли при зниженні вироблення естрогену виникає підвищена сухість і атрофія стінок піхви, що призводить до подразнення його слизистої.
Прийом антибіотиків, які знищують лактобактерії, які відповідають за підтримання кислого середовища у піхві і перешкоджають розмноженню хвороботворних мікробів.
Причиною свербіння можуть бути і зовнішні фактори: перегрівання або переохолодження, механічна дія (тертя про білизну) або механічне пошкодження слизової (наприклад, при грубому статевому акті).
Негативний вплив психогенних факторів також відіграє свою роль: емоційне перенапруження, різні стреси, почуттів страху можуть стати причинами свербежу.

Свербіж у піхві буває постійним або може періодично посилюватись. Наприклад, психогенний свербіж максимальний при знятті одягу, але не турбує під час сну. Свербіж, супутній урогенітальний інфекцій, носить постійний характер, за винятком герпесу, так як він з часом регресує самостійно, навіть без лікування.

Часто свербіж у піхві стає більш інтенсивним перед менструацією.

Свербіж може бути викликаний навіть педикульозом. Інші причини свербіння в інтимному місці можна почитати в статті http://lechimsya-prosto.ru/zud-i-zhzhenie-v-intimnom-meste

Якщо він викликаний зовнішніми дратівливими чинниками, треба їх усунути, тоді припиниться і свербіж. Однак якщо при цьому, за умови дотримання правильної гігієни, свербіж не проходить протягом трьох днів, тоді причиною є інфекція або інше захворювання, і слід негайно звернутися до лікаря.

Розчісування патологічних ділянок, а також самостійне використання ліків і антисептиків з метою позбутися від симптомів може призвести до приєднання вторинної інфекції і спотворення клінічних проявів того чи іншого захворювання, що значно ускладнить подальшу діагностику. Також спроба самостійно визначитися з діагнозом і призначити собі лікування загрожує переходом хвороби в хронічну стадію.

Діагностика включає: аналіз мазка на мікрофлору, бактеріальний посів виділень піхви, спеціальні дослідження на виявлення статевих інфекцій методами ІФА (імуноферментного аналізу) та ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Також визначається чутливість мікроорганізмів флори до конкретних антибіотиків і додатково рекомендується аналіз на дисбактеріоз кишечника. Згідно з результатами аналізів призначається лікування, як правило, комплексне.

Доповненням до нього може бути дотримання дієти, застосування седативних засобів.

Наприклад, при кандидозі призначають курс протимікробної терапії. Місцево застосовуються протигрибкові засоби, свічки Клотримазол, можна обробляти піхву 3%-ним розчином перекису водню. Для підтримки правильної мікрофлори призначається Лінекс, Ацидофілін, а також імуномодулятори та полівітаміни. Під час лікування рекомендується виключити алкоголь, смажену, гостру, пряну і солону їжу.
При бактеріальному вагінозі застосовують Флуконазол, Трихопол, Метронідазол у вигляді свічок. Слід вживати побільше різноманітних кисломолочних продуктів.
Лікування цервіціта здійснюється за допомогою різних груп препаратів, спрямованих на знищення вірусних, бактеріальних, грибкових інфекцій. Серед них Ацикловір, Доксицилин, Дифлюкан, Метронідазол. Для відновлення слизової застосовують гормональні гелі і креми, наприклад, Овестин.
При генітальному герпесі використовуються препарати, цілеспрямовано діють проти вірусу герпесу. Це Иммунекс, Аміксин, Галавіт, Миртоплекс, Анаферон, Пантенол-спрей, Биопин. Також необхідна підтримуюча терапія і зміцнення імунітету.